Новини Корупції

Звільнення Цемаха: Путін переграє Зеленського

пт, 06/09/2019 — 10:58

Офіс преЗедента йде на конфлікт з Європою і здає козирі в руки Кремля.

Рішення Київського апеляційного суду випустити під особисте зобов’язання ключового свідка у справі про збитий над Донбасом «Боїнгу» Володимира Цемаха стало не просто черговою поступкою нової української влади Володимиру Путіну, але і серйозним ударом по нормандскому формату, пише Віталій Дяченко на сайті ДС.

Примітно, що Цемах, який в якості бойовика «ДНР» брав безпосередню участь у транспортуванні «Бука», з якого був збитий «Боїнг», а тому його показання можуть мати найважливіше значення для суду у справі про збитий пасажирському літаку, був звільнений буквально на наступний день після того, як прокуратура Нідерландів і 40 депутатів Європарламенту офіційно звернулися до України з проханням не включати Цемаха в списки на обмін.

Відповідно, рішення суду відпустити Цемаха можна розглядати, як своєрідний відповідь України і Нідерландам, і ЄС взагалі. Мовляв, Цемах може бути і цінний свідок, але для нас обмін з Путіним куди важливіше, а раз він наполягає на видачі Цемаха, то заради звільнення українських моряків та інших заручників Кремля, ми готові європейська думка проігнорувати.

Тут варто нагадати, що буквально тиждень тому, 28 серпня, український суд прийняв абсолютно аналогічне рішення по російському пропагандистові Кирилу Вишинському, звільнивши його під особисте зобов’язання. І вже вранці 30 серпня, не без участі новопризначеного генпрокурора Руслана Рябошапки, вся Україна купилася на фейк про те, що ось-ось прилетять українські заручники Кремля. Паралельно із звільненням Цемаха у ЗМІ знову розкручується інформація, що обмін відбудеться в найближчі дні. І дуже може бути рішення суду з найважливішого для України і Нідерландів свідка викликано якраз черговим ультиматумом Росії перед майбутнім обміном.

Ось і виходить, що нова українська влада в першу чергу в особі президента Володимира Зеленського попадається на загалом відомий російський прийом ведення переговорів за «принципом храповика». Зеленському, зрозуміло, дуже хочеться вирішити питання звільнення українських заручників Кремля, причому максимально швидко. Путін дає йому надію, що обмін можливий, більш того, вселяє впевненість, що обмін обов’язково відбудеться. Російські ЗМІ старанно цьому підіграють, поширюючи інформацію про швидкий обмін. Зеленський, в свою чергу, одягає браслети з обіцянкою не знімати їх, доки моряки не повернуться додому, заявляє ЗМІ, що переговори успішні і близькі до завершення, і навіть йде на поступки Путіну. Але замість обіцяного обміну Росія вигадує нові й нові умови, по суті, починаючи переговори заново, а Київ, вже майже переконав своїх громадян, що переговори успішними, вже не може здати назад. Таким чином, українську сторону постійно змушують йти на нові поступки.

З Цемахом, схоже, виходить чергова серія роботи «храповика». Ось тільки Цемах — це не Вишинський, який якщо і потрібен Путіну, то лише як доказ того, що «російські своїх не кидають». Звільнення Цемаха буде мати вже міжнародні наслідки. При цьому не потрібно забувати, що для Кремля найкраще, щоб ніякого Цемаха взагалі не було. І тепер є серйозний ризик, що на волі з найважливішим свідком може трапиться якась трагічна випадковість у вигляді отруєння невідомою речовиною, серцевого нападу або падіння під трамвай. Тоді і з нідерландським судом питання вирішиться, і переговори про обмін можна буде починати заново, і вимагати нових поступок. При цьому, якщо до обміну Цемах не доживе, формально саме Україна буде відповідальна перед Нідерландами за «збереження» важливого свідка.

Очевидне ускладнення у відносинах з Нідерландами та ЄС після звільнення Цемаха далеко не єдиний негативний наслідок для України. Справа в тому, що з кожною новою поступкою в переговорах про обмін полоненими все менше і менше значення має нормандський формат переговорів, до чергового раунду якого зараз готуються його учасники. Адже якщо Київ і Москва можуть самостійно домовлятися про обмін, то може ніяке участь міжнародних посередників і зовсім не потрібно.

Не секрет, що в існуванні нормандського формату саме Росія зацікавлена найменше і саме Москва постійно максимально відтягує строки переговорів в цьому форматі. Зараз же у неї з’явився привід звинуватити Україну в затягуванні переговорів, що вона і робить вустами путінського кума Віктора Медведчука.

Важливо не забувати і те, що для Росії обмін полоненими і звільнення своїх співгромадян — сам по собі скільки-небудь значущою метою не є. Для Путіна мета переговорів про обмін підштовхнути Зеленського до «великої операції» на своїх умовах. І зараз все виглядає так, що кінцевою метою всієї гри навколо заручників є намір змусити Зеленського сісти за стіл переговорів з ватажками «ДНР» і «ЛНР». Власне, такі вимоги вже не раз озвучувалися в Кремлі і його політичними маріонетками в Україні. І якщо заради перспективи отримати нарешті лаври «президента визволителя» Зеленський на це погодиться, нормандський формат буде остаточно похований. Путін тоді зможе сказати, мовляв, от бачите, як я і говорив, в Україні громадянська війна, і вони всередині країни самі можуть чудово про все домовитися без всякого західного посередництва.

Так що розраховувати, що Путін відпустить українських моряків, Сенцова і інших заручників до того, як Зеленський почне прямі переговори з ОРДЛО, напевно, не варто. Ні, одного двох заручників Путін ще може обміняти, але тільки в якості наживки, щоб, відчула смак перемоги, риба глибше насадилася на гачок.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Источник — http://grom-ua.org/

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top