Новости Киева

Як скоїти злочин та уникнути відповідальності – Білоцерківський досвід на прикладі однієї ДТП

Редакція порталу «Моя Київщина» спробувала розібратись у хитросплетіннях українського правоохоронного сьогодення на прикладі однієї ДТП, яка сталася два з половиної роки тому у Білій Церкві. І яка показала, що за бажання, будь-яка заява чи скарга може «загубитися», якщо працює «мохната рука»

Днями нашому виданню розповіли цікаву історію про свавілля, яке коїться у столичному регіоні. Восени 2014 року один громадянин України, який попросив його не називати, рухався на автомобілі «Мітсубісі Лансер» по одній з доріг Білоцерківського району. Неочікувано на його смугу вилетів інший автомобіль і відбулося лобове зіткнення. В салоні авто-винуватця перебувало двоє осіб кавказької національності. За рулем перебував такий собі Рашад Шірінов, який перебував за кермом, і судячи з поведінки, перебував у стані глибокого алкогольного та наркотичного сп’яніння.

Рашад Шірінов (фото з його сторінки у Facebook)

Ними одразу ж була викликана «група підтримки» в обличчі їхніх друзів. Зокрема, приїхав такий собі Андранік Ованесян, який зайнявся залагодженням питання. Водій постраждалого авто також викликав своїх знайомих для допомоги. Внаслідок розмови було прийнято рішення не вв’язувати в цю історію правоохоронців, оскільки один із винуватців, а саме Рашад Шірінов, як раз атестувався на службу до лав МВС і це могло негативно сказатися на його майбутній кар’єрі. Тому сторони вирішили розв’язати питання мирно, компенсувавши вартість ремонту постраждалого автомобіля.

 

Андранік Ованесян (фото з його сторінки у Facebook)

Свідки ДТП все ж викликали працівників ДАІ, але рішення сторони так і не змінили. Проте, названі обличчя кавказької національності посилалися на те, що у них немає «на руках» чималої суми. Тому наразі вони можуть віддати лише 4 тисяч гривень, а решту підвезуть пізніше. Після цього,сторони роз’їхалися, а винуватці залишили автомобіль прямо на місці ДТП. Як виявилося пізніше, автомобіль належав зовсім іншому громадянину, взятий у кредит. Причому власник кредитного автомобіля пізніше зізнався, що машину у нього забрали. Утім, заявляти про це в правоохоронні органи він побоявся.

Минав час, а вартість ремонту ніхто так і не збирався відшкодовувати. Ні винуватець ДТП, ні поручитель в особі Андраніка Ованесяна на зв’язок так і не вийшли. Тому водій постраждалого авто вирішив написати заяву у міліцію, проте справа так і не зрушила з мертвої точки.

А нещодавно власник постраждалого авто зустрів винуватців в одному з кафе Білої Церкви. На запитання коли будуть відшкодовані гроші за ремонт автомобіля, у відповідь отримав потік нецензурної лексики та погрози фізичною розправою. Це притому, що персонажі активно займаються спортом і дуже цим гордиться. Утім, як відомо, справжні спортсмени так себе не ведуть…

А ще в ході розмови на підвищених тонах винуватці упустили одну необережну фразу про те, як же їм вдалося уникнути проблем з поліцією. Мовляв, «ми 100 тис. відвалили, щоб порішати це питання, тобі гроші ніхто віддавати не буде». У зв’язку з цим виникає запитання, чи не простіше було відшкодувати вартість ремонту постраждалому та не дотягувати до подачі заяви у правоохоронні органи?

Виникає набагато більш серйозне питання до внутрішньої безпеки МВС, яка мала б вичищати зі своїх лав усіх «рєшал», які засіли правоохоронній системі. Тим паче, що як раз коли відбувалися ці події з автомобілем, як раз відбувалося реформування міліції та перехід до поліції. І саме тоді була чудова нагода накрутити хвости тим співробітникам, які легко домовляються з підозрюваними у ДТП та шахрайстві.

А тепер — найцікавіше. Як повідомили джерела «Моєї Київщини», Андранік Ованесян перебував в угрупуванні, яке «кришувало» далекобійні перевезення на ділянці Одеської траси від села Гребінки до Ставища. Ходили чутки про те, що його брат свого часу нібито переховувався від правоохоронних органів за підозрою у серії підпалів чи то на Полтавщині, чи то на Вінниччині.

Таким чином, залишається відкритим запитання: як звичайний громадянин може боротися за справедливість з персонами, які не лише мають близьке до криміналу минуле, але й серйозні зв’язки у правоохоронних органах.

Микола Тицький, «Моя Київщина«

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top