Головні новини

Взяла кредит на мобілку — і залишилася без 3-кімнатної квартири: неймовірна історія українки

Позбулася трикімнатної квартири через кредиту на покупку… мобільного телефону.

Історія Ольги Фарбей з Бориспільського району Київської області здається неймовірною. Але зараз Ольга разом з чоловіком та неповнолітньою донькою залишилася без даху над головою. Нещасливий кредит жінка взяла ще в 2006 році, його сума була зовсім невеликий — всього 3100 гривень. «ФАКТИ» з’ясовували, як з-за такого боргу Ольга могла позбутися трикімнатної квартири під Києвом і чи є вихід з цієї ситуації.

Кредит на покупку мобільного телефону Ольга Фарбей (на фото в заголовку з неповнолітньою дочкою) взяла не для себе, а для знайомого. Він пообіцяв, що сам виплатить заборгованість.

— Знайомий сказав, що йому в банку відмовили через відсутність офіційного місця роботи, — каже Ольга. — Зараз картаю себе за те, що погодилася взяти кредит на своє ім’я. Але тоді я йому повірила. Та й сума кредиту була невелика. Чи виплачує він кредит, не перевіряла. Це було ще однією моєю помилкою. Але я думала, що він не стане обманювати. До того ж зазвичай з банку починають дзвонити при найменшій заборгованості. А я вказувала в договорі своє місце роботи та номер телефону, який з тих пір не змінювала. Так як з банку ні разу не зателефонували, я і думати забула про те кредиті. Була впевнена, що знайомий давно все виплатив.

Ольга згадала про кредит через десять років, коли їй несподівано подзвонили з виконавчої служби і попросили повідомити банківські реквізити.

— Співробітниця виконавчої служби сказала: «Хочемо перерахувати гроші, що залишилися від продажу вашої квартири», — згадує Ольга. — Я вирішила, що це якась помилка. Як хтось міг продати моє житло? Але відповіді на свої питання не отримала. А коли особисто приїхала у виконавчу службу, там сказали, що мою квартиру продали за борги перед банком.

У виконавчій службі Ользі показали рішення Печерського райсуду Києва, згідно з яким у 2014 році суд зобов’язав її виплатити «ПриватБанку» більше 39 тисяч гривень. З рішення суду (воно було заочним, тому що суд відбувався за відсутності Ольги) стало ясно, що її знайомий не зробив жодного платежу. Сума заборгованості збільшувалася з кожним днем, а коли досягла майже 40 тисяч гривень, банк подав на Ольгу позов в суд як на злісну неплательщицу. Ще в рішенні суду було сказано, що про заборгованість та проведення судових засідань Ольга «була належним чином поінформована».

— За весь цей час мені жодного разу не дзвонили з банку, ні з виконавчої служби!— пояснює жінка. — Потім виявилося, що з суду дійсно приходило кілька повісток, але за адресою моєї прописки. Я прописана в маминій квартирі в Печерському районі Києва, але не живу там з 1998 року. Квартира пустує — мама буває там від сили кілька разів в році. Пошту ніхто не забирав.

Замість того, щоб хоч раз мені зателефонувати (адже я не змінювала номер телефону), банк подав позов, і Печерський райсуд Києва зобов’язав мене виплатити заборгованість. Коли рішення суду вступило в законну силу, його отримали співробітники виконавчої служби. І вони теж навіть не спробували мене знайти! Виконавці продали мою квартиру на електронних торгах. Все це відбувалося без мого відома і без відома чоловіка, який там прописаний. У виконавчій службі визнають, що листи, які вони мені відправляли, поверталися. Але це, виявляється, не мало для них значення. А коли квартира вже була продана, виконавці несподівано знайшли мій номер телефону і подзвонили, щоб дізнатися банківські реквізити.

Є ще один незрозумілий момент у цій історії. Перед продажем необхідно було провести оцінку квартири Ольги Фарбей. Судячи з документів, це було зроблено. Квартиру Ольги оцінили у 800 тисяч гривень (хоча реальна ціна близько мільйона гривень). Ось тільки жінка каже, що оцінювач до неї не приходив.

— Поняття не маю, як він міг скласти акт, — дивується Ольга. — У документах сказано, що виконавець нібито прийшов у квартиру і йому відкрив квартирант по імені Андрій. Це брехня. В квартирі весь час жили ми, тут ніколи не було квартирантів. Ні я, ні члени моєї родини жодного виконавця не бачили.


* У своїй квартирі в цьому будинку під Києвом Ольга Фарбей поки ще живе, але в будь-який момент разом з чоловіком та неповнолітньою донькою може опинитися на вулиці

Дізнавшись про продаж своєї квартири, Ольга звернулася в банк, де оформляла кредит. Але там сказали, що банк до цієї ситуації стосунку вже не має — мовляв, тепер всі питання до виконавчої служби.

У виконавчій службі наполягають, що діяли законно. «Листи з документами, які потрібно було довести до відома боржника, вирушали, — прокоментував журналістам ситуацію виконуючий обов’язки керівника Бориспільського міськрайвідділу державної виконавчої служби Андрій Подільський. —Але вони поверталися. Чому вона їх не отримувала, невідомо. З нашого боку не було ніяких порушень».

Юристи вважають, що порушення таки були.

— Вони не намагалися знайти Ольгу, щоб повідомити про те, що відбувається. Хоча вона весь цей час жила в тій самій квартирі, яку вони вирішили продати, — розповів «ФАКТАМ» представник Ольги в суді Олександр Савчук. — Абсолютно незрозуміла ситуація з оцінювачем. Як він міг потрапити в квартиру, якщо ні Ольга, ні члени її сім’ї його не бачили? Крім того, в квартирі є меблі, побутова техніка, сума від продажу яких могла б покрити заборгованість перед банком. Виконавці ж за борг у розмірі 39 тисяч гривень продали квартиру, яка коштує близько мільйона.

Як тільки виконавча служба виставила квартиру на торги, тут же знайшовся покупець. Ця людина жодного разу не був у квартирі Ольги і не бачив, що він купує. За словами адвоката Олександра Савчука, є фірми, які скуповують нерухомість з торгів, незважаючи на можливі ризики, — щоб потім здавати її в оренду або перепродати.

— Це як раз той випадок, — говорить Ольга. — Квартира тепер належить підприємцю, який займається скупкою майна на електронних торгах. Деякі фірми відстежують таку нерухомість ще на етапі судового розгляду. І якщо боржник систематично не з’являється в суд (як було в моєму випадку), його житло беруть на замітку. А як тільки квартиру виставляють на торги, ці люди відразу ж її купують. Їм для цього навіть не потрібно заходити в квартиру і щось дивитися. Швидше за все, у таких фірм з виконавчою службою свої домовленості. Адже якби мою квартиру вирішив викупити звичайна людина, він явно захотів би хоч раз на неї подивитися. А у представників банку, де вона перебувала на відповідальному зберіганні, навіть не було ключів.

Незабаром після дзвінка з виконавчої служби до Ольги Фарбей прийшли люди, які назвалися представниками нового власника квартири. За словами жінки, вони заявилися до неї рано вранці і вели себе нахабно.

— Вони хамили, довго стукали в двері, — згадує жінка. — Я викликала поліцію. Поліцейські порадили не пускати їх і вирішувати питання в суді. Потім представник покупця сам вийшов на зв’язок. Подзвонив і запропонував… орендувати мою ж квартиру. Сказав: «Справно платите оренду і живіть».

Ольга Фарбей подала у Печерський райсуд заяву про перегляд справи у зв’язку з тим, що не була поінформована про те, що відбувається.

— Печерський районний суд ми виграли, — розповів «ФАКТАМ» Олександр Савчук. — Ми довели, що Ольга не знала про що проходили в її відсутність судових засіданнях, та подали заяву про застосування строку позовної давності. Адже з того моменту, як стало відомо, що вона не виплачує кредит, пройшло більше десяти років. А строк позовної давності три роки. Суд наш позов задовольнив і відмовив «ПриватБанку» у стягненні з Ольги заборгованості.

Крім того, Ольга Фарбей подала позов до Бориспільського райсуду про визнання електронних торгів недійсними. А також позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Але позов про визнання торгів недійсними суд не задовольнив.

Суд аргументував це рішення так: «Заочне рішення, за яким з Ольги Фарбей стягувався борг, що вступило в законну силу 11 жовтня 2014 року і діяло до 30 червня 2017 року. Електронні торги з реалізації квартири Фарбей відбулися ще 22 грудня 2016 року. Тобто продаж спірної квартири відбулася в той період часу, коли заочне рішення суду мало законну силу».

— Рішення Печерського суду про стягнення з Ольги заборгованості скасували, — говорить Олександр Савчук. — Але на момент торгів воно було дійсним. Тому суддя порахував, що і самі торги теж були законними. Формально, можливо, так воно і було — процедура проходила у відповідності з нормами законодавства. Якщо б Ольга знала про дії виконавчої служби, вона могла б вчасно оскаржити проходила за незрозумілих обставин оцінку майна та інші дії виконавців. Але вона про це не знала і в передбачені законом строки нічого не оскаржила.

В законодавстві є норма, згідно з якою не можна витребувати тому майно, яке було продано в ході виконання судового рішення. Але в той же час є практика Верховного суду, з якої випливає: якщо таке судове рішення було скасовано або визнано незаконним, слід вважати, що майно вибуло з власності його власника крім його волі — і все-таки може бути витребуване у нового власника (у нашому випадку людини, який купив квартиру Ольги Фарбей на торгах). Є кілька прикладів подібних судових рішень. Я посилався на них в позові і сподівався, що Бориспільський райсуд врахує всі обставини і візьме до уваги практику Верховного суду. Але цього не сталося. Звичайно ж, ми будемо подавати апеляцію.

— А якщо програємо і апеляцію, будемо подавати касацію, — продовжує Ольга Фарбей. — У мене немає іншого виходу. Але я боюся, що, якщо рішення апеляційного суду буде не на нашу користь, новий власник квартири дасть хід справі про виселення нашої сім’ї — і ми залишимося на вулиці. Нам з чоловіком і донькою нікуди йти. Розповідаю нашу історію ще й для того, щоб попередити інших: ніколи не погоджуйтеся брати за когось кредит. І не думайте, що якщо банку не дзвонять і не пишуть, то борг не зростає: мій випадок показав, що протягом десяти років це може відбуватися без вашого відома. Точно так само без відома людини можуть продати його квартиру. Я продовжую боротися, але нерви вже на межі. Постійні суди — це не тільки нервування, але і великі витрати. Одна лише подача позову обійшлася мені у вісім тисяч гривень(за новим процесуальним законодавством подання апеляційної та касаційної скарг оплачується судовим збором, розмір якого становить значно більшу суму. — Авт.). І я не знаю, що буде далі.

За словами Ольги, грошей, які залишилися від продажу її квартири, не вистачить навіть на однокімнатну квартиру в передмісті Києва.

— Квартиру оцінили у 800 тисяч гривень, а продали за 500 тисяч, — каже Ольга. — Відніміть від цієї суми судові витрати — і залишається не більше 400 тисяч гривень. Цієї суми ледве вистачить на однушку в передмісті, до того ж без ремонту.

Протягом наступного тижня Ольга Фарбей подасть апеляційну скаргу. «ФАКТИ» будуть стежити за розвитком подій.

Тим часом у Києві знову активізувалися «віконні аферисти», виманюють у людей великі суми грошей. Про нові схеми, які вони застосовують, «ФАКТИ» докладно розповідали.

«>

25.12.2018
11:33
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top