Новини Корупції

В Одеській області на невинного «повісили» вбивство дитини

Поки ще рано говорити про те, що звинувачення Михайла Чоботаря у вбивстві дитини в Лощиновке сфальсифіковано. Але перший серйозний дзвінок продзвенів на засіданні 14 лютого. В змивах з рук обвинуваченого немає ні мікрограма його ДНК, вони містять тільки одну ДНК – вбитої дівчинки. Як таке може бути? І що це значить?

Як зазначають у Центрі правового моніторингу «Гідність«, судовий процес у справі Михайла Чоботаря, обвинуваченого у вбивстві 8-річної Ангеліни Мойсеєнко с. Лощинівка Ізмаїльського району 27.08.2016 р., породжує все більше питань. Третій місяць триває допит експертів. 10 грудня допитали судово-медичний експерт Олег Галев, який підтвердив алібі Чоботаря. Подальші спроби завершити допит Галева в режимі відеоконференції з Ізмаїльського районного суду не вдалися через збої з інтернетом, тому його викличуть у Приморський суд Одеси на засідання 15 березня.

А 14 лютого також у режимі відеоконференції в одному з районних судів р. Миколаєва допитували Ігоря Манзорука, який в серпні 2016 р. працював заступником начальника відділу – начальником сектора молекулярно-генетичних експертиз Миколаївського НДЕКЦ МВС України. Він проводив молекулярно-генетичну експертизу крові Чоботаря і Моїсеєнко і порівнював їх із слідами ДНК на об’єктах, які були передані йому для аналізу з ГУ Нацполиции в Одеській області: джинсах, куртці, футболці та кепці Чоботаря, трусах Моісеєнко, двох отвертках (за версією слідства, викрутка була знаряддям вбивства), змивах з рук Чоботаря.

Перед допитом адвокат захисту Андрій Лещенко вимагав долучити до матеріалів справи два документи: супровідний лист, з яким ці об’єкти були відправлені з Одеського ГУ НП в Миколаївський НДЕКЦ, де експерт Манзорук отримав їх одним пакетом в канцелярії під підпис, та протокол, яким був зафіксований факт отримання у Чоботаря зразків ДНК для експертизи (змиви з правої і лівої руки).

Прокурор Світлана Кологрева пояснила, що раніше захист не наполягала на долучення цих документів, тому вона їх не взяла з собою. На запитання голови колегії Іванова, навіщо необхідні лист і протокол, Лещенко пояснив: пакети з об’єктами, зазначеними в супровідному листі, не збігаються з пакетами, у яких були об’єкти, досліджені Манзоруком. Якщо це підтвердиться, то захист з повним правом може поставити питання про визнання матеріалів цієї експертизи неприпустимим доказом.

Домовилися супровідний лист і протокол долучити до матеріалів справи на найближчому засіданні. Поки ж голова колегії суддя Віктор Іванов дозволив адвокатам допитувати експерта з урахуванням цих документів.

Манзорук розповів, що проводив молекулярно-генетичні експертизи №715 та 716. Спочатку він встановлював наявність крові на переданих йому поліцією об’єктах, потім порівнював із зразками крові Чоботаря і Моїсеєнко.

Готуючись до допиту, адвокати проаналізували численні таблиці в цьому дослідженні, в яких алелі (різні форми одного і того ж гена), що належать Чеботарю і Моїсеєнко і виділені з їх крові, зіставлялися з алелями, знайденими в локусах (фрагментах хромосоми) на досліджуваних об’єктах. Адвокати виявили у 16 локусах 7 алелів, які не належать обвинуваченому, ні жертви. Наприклад, такі сліди виявлені на викрутку, на підкладці куртки Чоботаря, його футболці, на трусиках дівчинки. Однак експерт не вважає, що це можуть бути гени невстановленої особи, яке також могло бути на місці злочину. В деяких випадках він пояснює наявність сторонніх алелей технічним збоєм, в деяких – опискою, а в більшості випадків він називає їх статорами алелей, що належать обвинуваченому або потерпілої.

Тим не менш, годинний допит експерта, мабуть, зародив сумніви у суддів у його об’єктивності висновків, тому що суддя Вадим Коваленко поставив Манзоруку питання: чи вистачить залишився генетичного матеріалу на досліджених об’єктах для проведення додаткової молекулярно-генетичної експертизи.

Велика загадка (поки ще загадка) криється в пакеті з об’єктами 3 і 4 – змивами з правої і лівої руки обвинуваченого Чоботаря. Згідно з висновками Манзорука, в цих зразках ДНК присутня Моїсеєнко (алелі 11 і 14). І немає ні сліду ДНК Чоботаря (алель 13).

На пряме запитання Сергія Іваніва, чи є у змивах з рук Чоботаря його ДНК, Манзорук відповів:

– Я не помічаю ні єдиного локусу, який належав би Чеботарю.

– Так, може бути, вам на експертизу відправили ДНК Моїсеєнко, яку видали за ДНК Чоботаря? – запитує Лещенко.

Манзорук, відповідає, що питання виходить за межі його компетенції. І він правий. Питання треба ставити не йому, а прокурору.

У матеріалах кримінальної справи є ще одна експертиза – змивів з рук потерпілої. Її робив інший експерт, який, за словами адвоката Сергія Іваніва, знайшов, крім ДНК дівчатка, все ті ж сторонні алелі в тих же локусах, але вказав їх як приналежні не встановленій особі. Цього експерта суд планує допитати – на засіданні, яке відбудеться 28 лютого о 14.00.

14 лютого суд знову продовжив Чеботарю запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО ще на два місяці, відмовивши стороні захисту у задоволенні клопотання про застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу.
Нагадаємо, що злочин (зґвалтування і вбивство 8-річної Ангеліни Моісеєнко) відбулося в ніч з 26 на 27 серпня 2016 р. Рано-вранці 27 серпня за підозрою у скоєнні злочину був затриманий мешканець Лощиновки Михайло Чеботар, 21-річний громадянин України ромського походження. Цей факт спровокував інший злочин – погроми будинків живуть в Лощиновке ромів та вигнання їх із села.

З листопада 2017 р. справа слухається колегією суддів Приморського суду р. Одеси. Вже були допитані шестеро свідків. Всього ж у справі налічується 50 свідків і 8 експертів, на допит яких, за прогнозами сторони захисту, знадобиться близько п’яти років.

Тетяна Герасимова.


Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top