Новини Корупції

The Hill: Росію треба розвалити контрольовано

пт, 25/01/2019 — 22:51

Розпад «бензоколонки з ядерними боєголовками» потрібно стимулювати, але і контролювати.

Продовжуються атаки Росії на Україну та її наполегливі дії по підриву західних країн вказують на те, що Вашингтону і Брюсселю не вдалося приборкати імперські устремління Москви, пише у виданні The Hill Януш Бугайський.

Взаємодія, критика і обмежені санкції лише посилюють існуючі в Кремлі уявлення про те, що Захід слабкий і цілком передбачуваний. Щоб стримати російський неоимпериализм, потрібна нова стратегія, яка буде сприяти занепаду Росії і дозволить подолати міжнародні наслідки від її розпаду.

Росія слабкіше, ніж здається, а Захід сильніше, ніж його зображують. При режимі Володимира Путіна, який скоро почне третє десятиліття свого правління, ця країна здійснила перехід від формується демократії до нестійкого авторитаризму.

Хоча Москва не змогла модернізувати свою економіку, щоб вийти на рівень глобальної конкурентоспроможності, Кремль досяг успіху в такій сфері як дезінформація, представляючи з її допомогою Росію як посилюється держави, яка ні в чому не поступається США.

Насправді ж Росія знаходиться в стані занепаду, і свою внутрішню неміч вона маскує зовнішніми наступальними діями. Російська економіка в застої. За даними Світового банку за 2017 рік, за розмірами валового внутрішнього продукту на душу населення вона займає 62-е місце в світі.

Навіть оборонний бюджет у неї скорочується і з працею досягає 10% від американського. З-за низьких цін на енергоресурси, деградації інфраструктури, всепроникної корупції і західних фінансових санкцій державні доходи скорочуються, рівень життя падає, конфлікти в суспільстві посилюються, а регіональні хвилювання наростають.

Одних тільки економічних показників недостатньо для того, щоб судити про близькість Росії до розпаду, проте посилення соціального, етнічного і регіонального тиску вказує на те, що ця країна наближається до дроблення на частини.

Росія не зуміла припинитися держава, що володіє сильною етнічною або цивільної самоідентифікацією. З-за царського і радянського спадщини вона залишається імперською структурою.

Громіздка Російська Федерація складається з 85 «суб’єктів», 22 з яких є республіками, де проживають неросійські народи. Вони знаходяться на Північному Кавказі і в Поволжі. Крім того, там є численні регіони з чітко визначеною ідентичністю, які все більше відсторонюються від Москви.

Замість того, щоб проводити курс на децентралізацію, йдучи назустріч прагненням регіонів, Кремль послаблює їхню автономію. Свідченням тому є новий закон про мову, призначений для просування «русифікації», а також плани щодо злиття і ліквідації ряду регіонів.

Тиск наростає по всій країні. Посилюється невдоволення призначаються Кремлем місцевими губернаторами і тим, що Москва присвоює регіональні ресурси. Насправді, такі регіони як Саха і Магаданська область на Далекому Сході, які володіють значними запасами корисних копалин, цілком можуть стати успішними державами, якщо Москва перестане їх експлуатувати.

Нові держави виграють від налагодження більш тісних економічних і політичних контактів з сусідніми країнами, не залежачи від Москви, чий федеральний бюджет різко скорочується. Занепад інфраструктури веде до того, що жителі Сибіру і російського Далекого Сходу будуть ще більше відокремлені від центру, а це потягне за собою посилення вимог про відокремлення та суверенітет.

З урахуванням російських недуг напористий підхід Заходу виявиться більш ефективним, ніж захисна реакція. Вашингтон повинен повернутися до тим ключовим принципам, які супроводжували розпад Радянського Союзу. Для цього він повинен підтримувати демократизацію, плюралізм, права меншин, справжній федералізм, децентралізацію і самовизначення дуже різних російських регіонів та етнічних груп.

У той час як Москва прагне розколоти Захід, Євросоюз і Організацію Північноатлантичного договору (НАТО), підтримуючи в цих цілях націоналістичні і сепаратистські партії в Європі, Вашингтону слід сприяти регіонального та етнічного самовизначення всередині Російської Федерації. Це подасть потужний сигнал про те, що Захід цілком здатний належним чином реагувати на підривні дії Москви.

Доводи на користь розпаду треба обґрунтувати логічно. Щоб вижити, Росії потрібна федеральна демократія і сильна економіка. А оскільки демократизації на горизонті не спостерігається, а економічні умови погіршуються, федеральна структура буде ставати все більш некерованою.

Щоб керувати процесом розпаду і знизити ймовірність конфліктів, які переходять державні кордони, Захід треба встановити зв’язки з різноманітними російськими регіонами і підтримати їх мирний перехід до державності.

НАТО необхідно підготуватися до непередбачуваних обставин та позаштатних ситуацій, передбачаючи ті небезпеки і сприятливі можливості, які можуть виникнути у зв’язку з дробленням Росії на частини. Зокрема, європейським сусідам Москви необхідно забезпечити достатню безпеку, щоб вони могли захиститися від самих дестабілізуючих сценаріїв, і в той же час підготувалися до взаємодії з новими утвореннями на уламках Росії.

Деякі регіони можуть приєднатися до таких країн, як Фінляндія, Україна, Китай і Японія, оскільки Москва у минулому силою забирала території цих країн. Республіки Північного Кавказу, Поволжя, Сибіру і Далекого Сходу можуть стати повністю самостійними державами, налагоджуючи відносини з Китаєм, Японією, США і Європою.

Неувага до розпаду Росії може більшою мірою зашкодити інтересам Заходу, ніж підготовка до подолання міжнародних наслідків від такого розпаду. Щоб уникнути раптових геополітичних потрясінь і можливих військових зіткнень Вашингтон повинен контролювати і заохочувати мирний розкол, встановлюючи зв’язку з новими утвореннями.

Несподіваний крах Радянського Союзу повинен дати урок про те, що далеко йдуть трансформації відбуваються незалежно від дезінформаційних кампаній Кремля і від короткозорою прихильності Заходу до збереження нестійкого статус-кво.

Джерело перекладу: ИноСМИ.Ру

Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top