Новости Киева

Що турбує законодавців столичного регіону: продаж землі, дороги і піар голови ОДА

Ще місяця немає роботі нової Верховної Ради та нового, сформованого нею Кабінету Міністрів. Не зважаючи на це, парламент нині демонструє рекордні темпи в прийнятті законопроектів, запропонованих Президентом,  Урядом та, власне, і самими депутатами з провладної фракції «Слуга народу». Та чи завжди швидкість корегується з якістю? Це з’ясовував кореспондент «Моєї Київщини» у спілкуванні із законодавцями

«Якщо у понеділок проводиться засідання Погоджувальної ради, то на вівторок намічено проведення пленарного засідання сесії»  – це золоте правило парламентського регламенту досі (у попередні парламентські скликання) не порушувалося майже ніколи. Нині ж вирішено зібратися у залі під люстрою лише у середу, а у вівторок – покабінетно розійтися на засідання партійних фракцій та  профільних комітетів, аби більш ретельно попрацювати з документами.

І якщо в галузевих комітетах, вочевидь, серед іншого будуть розглядати проект державного бюджету України, який напередодні був спрямований у Раду із сусідньої будівлі Кабміну, то на засіданнях парламентських фракції та депутатської групи «За майбутнє», скоріш за все, будуть розглядати кандидатури своїх посланців до нового складу Центральної виборчої комісії. Адже ЦВК цього року потрібно провести заключний тур виборів у місцевих новоутворених ОТГ і, цілком можливо, що вже 8-го грудня також провести вибори в столиці. І, можливо, в кількох інших містах.

А цього понеділка на засіданні Погоджувальної ради представниця «Європейської солідарності» екс-віце-спікер минулого парламентського скликання Ірина Геращенко апелювала до нового керівництва Ради: коли ж на порядку денному буде година уряду? Мовляв, наші урядовці охоче виступають у різноманітних телевізійних ток-шоу, майже у повному складі були минулого уїкенду на панелях «Ялтинської ініціативи» Віктора Пінчука, а ось поспілкуватися безпосереднього з представниками іншої гілки влади — законодавцями – не квапляться…

Цілком можливо, що вперше подібний невербальний контакт відбудеться вже цієї п’ятниці, коли народні обранці можуть розпочати процедуру розгляду в першому читанні державного кошторису на наступний рік.

Нагадаємо, що наприкінці минулого тижня парламент (переважно голосами мажоритарних депутатів) не підтримав ініціативи Президії Верховної Ради — зробити сесійним і наступний тиждень, оскільки вони намітили проведення прийому виборців на території своїх округів.

 Наприкінці минулого тижня в парламентських кулуарах кореспонденту нашого видання про перші свої враження від роботи в Раді дев’ятого скликання  безпосередньо розповіли самі законодавці зі столичного регіону. Тож пропонуємо вам невеличкі мікро-інтерв’ю з ними.

Олександр Дубінський (94-й виборчий округ, заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, представник Верховної Ради у конкурсній комісії з відбору незалежних членів спостережних рад державних банків України, фракція «Слуга народу»)

— Днями — сесія обласної Ради. Цілком можливо, що серед іншого на ній будуть обговорюватися й програми щодо розукрупнення  районів у рамках майбутньої адміністративно-територіальної реформи. Зараз ніби існують два проекти, в тому числі і той, який розроблявся у надрах попереднього Мінрегіонрозвитку. Активну участь в пропаганді майбутніх перетворень нині займає і керівник області. Як ви ставитесь до вже представлених проектів?

— Потреба у формуванні нової системи адміністративно-територіального устрою Київщини для створення більш укрупнених  спроможних районів (скажімо,  до 6-7)  — цілком об’єктивна. Інша річ, що все, що я бачив досі — не більше ніж красива картинка, без змістовного наповнення. Відчувається бажання нинішнього керівництва елементарно попіаритися…

— У вас конфлікт з головою КОДА Михалом Бно-Айріяном?

— Жодного конфлікту немає. Є елементарне бажання того, щоб губернатор та його команда почали працювати, а не займалися піаром на кожній дрібниці, аж до відкриття світлофорів. Щодо планів укрупнення районів, переконаний, що при розробці справжніх реалістичних проектів, потрібно залучати громадськість, експертів. І звичайно, при обговоренні конкретики потрібних змін не обійтися без думки недавно обраних депутатів-мажоритарників, яким потрібно працювати з людьми ще, принаймні, чотири роки. Думаю, що при визначенні меж укрупнених районів слід відштовхуватися від існуючого госпітального принципу районування територій.

— Ви підтримали позицію фракції щодо розпуску ЦВК, разом з тим, маєте особливу позицію щодо незастосування імперативного мандату проти депутатів-мажоритарників?

— Переконаний, що персональний склад Центральної виборчої комісії має адекватно відтілювати нінішні  електоральні уподобання українців. До речі, не всі члени  колишнього ЦВК вдавалися до маніпуляцій. Тож, думаю, що кілька принципових професіоналів-юристів зі старого складу ЦВК можуть заново бути висунуті при обранні нового персонального штату цієї інституції. Хоча обрати нову комісію потрібно якомога швидше. На моєму окрузі в місті Українка — вже два роки немає міського голови, при зустрічах з виборцями люди постійно скаржилися на такий стан справ. Тож я зареєстрував проект відповідної постанови про призначення там виборів. Але без ЦВК  провести їх неможливо.

Щодо депутатської дисципліни, я досить докладно  висвітив свою позицію з данної проблематиці  на одному з останніх випусків свого Ютуб-каналу.

— Коли ж,  за вашим прогнозом,  місцеві вибори пройдуть в країні в масовому порядку, а не як виняток, подібний наміру провести їх раніше у столиці чи в тій же Українці, як пропонуєте ви?

— Скоріш за все, весною.

— А за яким законом? Невже тим самим, скорегованим президентом Виборчим кодексом, який він днями спрямував до парламенту?

— Оскільки бувають планові та позачергові вибори, то, дійсно,  потрібно зміни в законодавстві. І мабуть не тільки у виборчому, але і в Основному законі  країни.

— Процес децентралізації (у тому числі й  утворення ОТГ на місцях) — цьому не завадить?

— Не думаю. Це  ж — прерогатива Обласних державних адміністрацій.

— Нещодавно ви,  як заступник голови комітету з питань фінансів,  активно з парламентської трибуни відстоювали  законопроект за № 1085 щодо захисту споживачів фінансових послуг.

— Ми ж це обіцяли під час нашої виборчої кампанії. Головною рисою цього документу є  той факт, що банки, нарешті, після банків страхові компанії, лізингові компанії, факторингові компанії,  будь-які компанії, які надають послуги приватним особам, будуть змушені надавати своїм клієнтам інформацію про повну вартість послуг.

Тобто, це і відсоткові ставки, і комісії, а, головне, вартість нотаріальних послуг, вартість страхових послуг, вартість додаткових послуг теж є,  вартість послуг при погашенні  всіх платежів до копійки, адже дуже часто, наприклад, послуги страхування або комісійні послуги можуть сягати до 50 відсотків вартості кредиту, або вартості фінансової послуги. Тому ми були дуже наполегливими в цьому питанні і на всі закиди відповіли «ні», і зараз цей закон надає дуже високий ступінь захисту споживачам саме фінансових послуг, і мені дуже приємно, що ми його розробили, і він був підтриманий Радою.

— Але повернемося до захисту виборців Київщини. Раніше в парламенті існувало міжфракційне обєднання депутатів «Київщина». Чи налаштовані ви підтримати ідею утворення подібної групи і в цій каденції парламенту?

— Оскільки після виборів з’ясувалося, що переважна більшість парламентаріїв регіону належить до нашої політичної сили,- не думаю, що є сенс формалізувати цю ідею ще однією бюрократичною надбудовою, але, переконаний, що у  рамках координації зусиль мажоритарників регіону, ми докладемо усіх спільних зусиль для вирішення проблем наших виборців.

Олег Дунда (91-й виборчий округ, член парламентського комітету з питань організації державної влади, регіонального розвитку,  місцевого самоврядування та містобудування. Фракція «Слуга народу»)

— Пане Олеже, ви активно виступали з парламентської трибуни при обговоренні законопроекту за № 1087 про електронний реєстр в будівництві. Зрозуміло, що ви — будівельник за фахом тому і виступили за його прийняття. Але закон підтримало не тільки будівельне лобі у Верховній Раді і не тільки ваші партнери по фракції, але й представники інших політичних сил. Звідки така єдність при голосуванні?

— Річ у тім,  що Державний архітектурно-будівельний контроль є одним з найбільш корупційних в Україні. Хабарі, корупція, рекет, тіньова система управління – так можна описати діяльність Державного архітектурно-будівельного контролю. По суті, це злочинна група, що користується абсолютною непрозорістю цієї системи. Ліквідувати таке ганебне явище можливо лише шляхом виведення цієї системи на сонячне світло. І саме цей законопроект дозволить зробити Державний архітектурно-будівельний контроль прозорим.

Більше того, запровадження цього реєстру систематизує інформацію в будівельній сфері, яка зараз знаходиться в розхристаному стані, а запровадження електронного реєстру зекономить значний час та матеріальні ресурси громадян та бізнесу.

— Погодьтесь, що в нашому суспільстві, а особливо у нас, на Київщині,  іменник «забудовник»- став ледь не лайливим. Відразу пригадується й протистояння будівельних організацій з жителями старих мікрорайонів, де відбувається чергове ущільнення території, чи вируб лісу на нових ділянках, або протистояння конкурентів по бізнесу із застосування рейдерів,  тітушок і таке інше…

— Саме тому це слово й стало лайливим, оскільки будівельникам для збереження свого бізнесу й доводилося працювати у непрозорих умовах, давати хабарі, словом виживати в умовах диктату чиновників. Звичайно, я далекий від думки, що всі проблеми будівельників вже  позаду і всі конфлікти у будівельній сфері між її різними сторонами  вичерпані, але запровадження цього реєстру дасть змогу працювати більш прозоро і менш конфліктно.

Олександр Качний (36-й номер у списку політичної партії «Опозиційна платформа- За життя», член профільного Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики)

— Досі ви були депутатом Київської облради, а тут вже перейшли до професійної роботи у Верховній Раді. Відчуваєте різницю?

— Звичайно. Але іноді й паралелі виникають. Нинішня монополія (а, значить, й швидкість прийняття рішень) фракції «Слуга народу» у парламенті нагадує той темп результативного голосування, який спостерігався в роботі сесії Київської обласної ради 2010-го року, коли там домінували депутати Партії регіонів. Інша річ, що нині ступень політичної монополії  занадто високий. Правляча партія не враховує інтереси інших фракції не тільки при вирішенні кадрових питань, скажімо, але й при обговоренні й прийнятті поточних законодавчих актів, прибігаючи переважно до спрощеної та прискореної процедури їхнього розгляду, що не завжди виправдано.

Наша ж фракція, звичайно,  при прийнятті рішення щодо підтримки, або відхиленні  законодавчих ініціатив, які продукує «Слуга народу», виходить з принципу: чи не заперечує це Основному закону, чинному законодавству та інтересам виборців?

— У попередньому парламенті існувало міжфракційне обєднання «Київщина». Якщо аналогічне буде утворено і нині — ви увійдете до нього?

— Хоч я не мажоритарник, але все моє життя пов’язане зі столичним регіоном, тому я вважаю, що всім законодавцям, причетним до Київської області потрібно узгоджувати наші позиції, бо на Київщину чекають добрі зміни. Але вони можливі за однією передумови:  якщо плани області будуть підкріплені державними субвенціями, спрямовані на підтримку конкретних програм розвитку регіону. Я можу навіть назвати деякі: це й программи по спорту (зокрема, зведення біатлонного об’єкту на Тетіївщині), охороні здоров’я (спорудження Центру Серця, Військового шпиталю), ну й, безумовно, вічна проблема кожного регіону — ремонт і прокладання автошляхів.

— З парламентської трибуни ви встигли розкритикувати закон, який підвищує відповідальність за приховування підприємцями податків, де заохочується інформування органів влади про несплату податків знайомими інформатора. Тож в Інтернеті його вже встигли охрестити «Законом про стукацтво»…

— Наскільки мені відомо, при розробці останніх законопроектів щодо діяльності суб’єктів підприємництва не було проведено жодної консультації з представниками асоціацій, які об’єднують малий і середній бізнес. Формально, ці закони повинні були нібито вивести з тіні бізнес, а насправді ті підвищені податки, які сьогодні накладаються на малий бізнес, можуть дати протилежний ефект і навпаки завадять бізнесу працювати по-білому.

Сьогодні до мене звертаються багато підприємців, які говорять про те, що вони будуть вимушені виїжджати до Польщі, відкривати там свій бізнес і працювати  в інших країнах. Десь близько 70 тисяч гривень- тільки за попередніми розрахунками потрібно одному підприємцю для того, щоби підключитися до нових правил РРО –  це і бухгалтер, це і принтери, інші витрати….

До того ж, прийняття Закону 1210, який і збільшує штрафи в багато разів, і заохочує стукацтво, відкриває можливість багатьом аферистам можливість для шантажу підприємця при видачі того чеку, який буде плануватися зробити чи  чесним чи нечесним чеком.

— Як ви сприйняли рішення про ліквідацію Мінагропрому і приєднання нашого сільськогосподарського відомства до складу Мінекономіки?

— М’яко кажучи, я не в захваті від цього рішення. Мінагропром, окрім традиційного землеробства,  охоплював в своїй  роботі дуже багать напрямків- і скотарство і садівництво і виноробство і вирощування риби,  словом все те, що потребує особливої уваги. Тож у майбутньому ресурси на  підтримку цих галузей можуть бути розпорошені. Та й в контексті майбутнього запровадження ринку землі, скажіть де саме буде той майданчик, де б можна було постійно й фахово обговорювати процес запровадження цього ринку та внесення коригування й виправлення неминучих помилок у цьому процесі?

Вадим Івченко (24-й номер у партійному списку політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики)

— Оскільки ви один з небагатьох законодавців, пов’язаних з Київщиною, до того ж, вже маєте досвід парламентської роботи та ще й  входите до профільного аграрного комітету, до вас те ж саме питання, як і до вашого колеги:  як ви оцінили рішення нової влади щодо злиття (вірніше – приєднання)  Міністерства аграрної політики та продовольства до Міністерства економічного розвитку та торгівлі?

— Негативно. Це стратегічний удар по наших експортерах та по просуванню нашої продукції за кордоном. Адже ринки є кому закрити, тому ринки потрібно завойовувати, а для цього мають бути фахівці. Я, навпаки, вважаю, що при кожному нашому посольстві потрібно створювати аграрні аташе. Валютна виручка покращила б валютний баланс, зміцнила б гривню, а це підвищило б загальний добробут українців. Нині, нагадаю, аграрний сектор формує 17% ВВП та 40% валютних надходжень.

— Ще про аграрну тему. Нова влада планує скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який у нас автоматично пролонговується ще з початку століття. Як ви ставитесь до цього?

— Тут варто враховувати яка мета стоїть для запровадження ринку землі? Тонно-гектар і економіка? Чи людина й робоче місце? Ні наша фракція, ні більшість аграрних асоціацій не підтримують подібної похапливості, тим паче новопризначений Прем’єр стверджує, що земля буде доступною не тільки для фізичних осіб, але й юридичних, а це означає, що вона стане доступною переважно для крупних агрохолдингів, а це, в свою чергу, призведе до появи монополістів землі. Дозвольте повернутись до вашого першого питання. Цілком можливо, що скорочення Мінагропрому власне й продиктоване бажанням відкрити ринок землі, коли ніхто не буде робити жодних кроків щодо просування нашої сільськогосподарської сировини за кордоном, а усі зосередять свої ресурси на купівлі землі, і ніхто не буде думати, як гармонізувати наше законодавство з європейським, а відкрити ринок землі й спостерігати: де, кому і скільки її достанеться.

Олександр Воронін, «Моя Київщина»

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top