Селищний голова Баришівки Олександр Вареніченко: я хочу продовжити те, що розпочав

«Моя Київщина» поспілкувалася з селищним головою Баришівки Олександром Вареніченком про розвиток громади, інвестиції та про вибори, які відбудуться наприкінці грудня у Баришівській ОТГ

— У 2015 році на місцевих виборах до влади прийшов БПП. Як вам, представнику партії “Свобода”, вдалося очолити селищну раду в Баришівському районі?

— Я балотувався не від “Свободи”, а прийшов самовисуванцем будучи членом цієї партії, до якої увійшов у тому ж 2015 році напередодні виборів. Таке рішення було раптовим. Тоді найголовнішим було знайти однодумців, з якими формувались спільні цілі. Тобто було неважливо, чи це БПП чи інша політична сила. Ті ідеї, які я пропонував, були витребувані часом. Бо народ давно втомився від бездіяльності й систематичного розкрадання бюджету.

Спочатку я почав доводити до пуття благоустрій: асфальтувати ями, створювати дороги, допомагати школам і садочкам. Почав шукати інвесторів та працювати над земельними питаннями району. Як результат, за 2 роки інвестиції до місцевого бюджету становлять 182 мільйона гривень. Інвестором виступило підприємство з Нідерландів, яке 82 млн інвестувало в будівництво і 100 млн у створення газозаправних станцій.

Окрім того, запрацювала Баришівська газонаповнювальна станція – це термінал, куди залізницею постачають вкраплений газ. Підприємство зареєстроване у Баришивці, тож його реалізація відбувається тут і акцизний податок теж буде лишатися в районі.
Також сьогодні є ще декілька пропозицій, щодо розвитку промисловості та виробництва на нашій території.

Тобто розпочати процес змін таки вдалося попри те, що для мене це була клопітка праця фактично без вихідних. Це відбулося завдяки команді однодумців, бо одному таке було б зробити дуже важко. І я хочу продовжувати займатися розвитком району.
— У грудні відбудуться вибори до Баришівської ОТГ. Який ваш власний внесок у створення громади? Як ви ставилися до цієї реформи децентралізації і як бачите в майбутньому Баришівську громаду?

— Сьогодні Баришівська ОТГ — це 19 сільських рад, у тому числі й селищна рада Баришівки. До новацій я завжди ставлюсь доволі обережно, бо зміни повинні починатися спочатку на локальному рівні. Тому моєю першою ідеєю було створення малої ОТГ: Баришівка та ще 3 сільські ради. Але депутати обласної та районної ради схотіли створити одразу велику громаду. І нам вдалося, адже ми відштовхувались від досвіду інших ОТГ, які сформувались раніше. Але ми ще плануємо відвідувати інші громади, щоб перейняти їхній досвід та не допустити їх помилок.

Мені багато вдалося за ці 3 роки. Вважаю, що за наступний термін я можу більше зробити для району і зарекомендувати себе як здібний керівник.

— А як громада Баришівки відреагувала на ідею об’єднання?

— Процес децентралізації неминучий — у 2020 році з нас примусово зроблять громаду, тому краще зробити це раніше. Важливо і те, що Євросоюз теж допомагає у процесі створення ОТГ. Раніше адміністрація, районна і сільська рада мали кожен свої повноваження, але тепер ці відгалуження влади формують одну громаду.

Так, є проблеми, у нас недостатньо коштів. Тому важливо залучати інвесторів для того, щоб податки залишалися на місцях. Краще пройти цей складний етап зараз, щоб у 2020 році вже мати досконалу систему в ОТГ.

— Орієнтовний бюджет громади вже підраховували?

— Близько 400 млн. грн. Бюджет ОТГ складається із бюджету району та сільських рад. І вже сьогодні цей він дає нам можливість оптимізувати такі напрямки як освіта й медицина. Авжеж, також необхідно навчитись заощаджувати кошти. І, як я вже говорив, у пріоритеті – залучення інвесторів.

— Що на вашу думку, дасть вам змогу розраховувати на перемогу на виборах до ОТГ? Ви можете виділити основні пункти вашої програми, які плануєте виконати передусім?

— Я хочу продовжити те, що розпочав. Хочу зробити так, щоб Баришівський район повернув собі славу сільськогосподарського і промислового району. Хочу запустити підприємства.

У нас, наприклад, є потужний завод, який налічує більше 1 000 працівників. Можна створити аналогічні підприємства. Хочу зробити так, щоб люди не їздили до Києва, а працювали тут. Щоб було зручно і безпечно на дорогах і в оселях.

Є й питання здоров’я і спорту. Так, треба щоб розвивався футбол. Свого часу Баришівка вважалась футбольним районом. У нас навіть була команда, яка двічі ставала чемпіоном Радянського Союзу з жіночого футболу. І чоловічий футбол теж процвітав. Також ми допомагаємо спортсменам, які мають світове визнання. Зрозуміло, що поки не так, як хотілося, та вони знають, що у них є підтримка.

На жаль, люди, які приходять на таку посаду, часто думають не “що зробити за 5 років”, а “що для себе зробити за цей термін”. Не хочу переходити на персоналії, та якщо відкрити декларації деяких кандидатів на цю посаду, то можна помітити, що, обіймаючи до цього попередню керівну посаду, вони добре покращили свій майновий стан. Це помітно по площі земельних ділянок та будівництві будинків своїм дітям. Маючи зарплату в 3000 грн. вони володіють будинками за 300 000 доларів.

— Ви вже знаєте, хто ваші конкуренти у майбутніх виборах?

— Це у минулому голова селищної ради, який обіймав цю посаду протягом двох років. Але він якийсь невизначений: то його від БЮТ агітують, то він від БПП збирається йти, а зараз вже як самовисуванець. Балотується також представник Аграрної партії. Загалом, кандидатів може бути й 7-8.

Я сьогодні маю непогану підтримку Баришівської міської ради. Сільське населення вже бачить певні зміни у Баришивці. Ми повернулися обличчям до людей і почали вирішувати ті проблеми, які потребували вирішення передусім. В нас потужно запрацювала програма “Турбота”, яка фінансується з бюджету селищної ради. Це можливість фінансової допомоги мешканцям, які потрапили в скрутну ситуацію. В 2015 році фінансова підтримка цієї програми була близько 50 000 грн., а зараз вже більше мільйона. Ми виділяємо кошти на проведення операцій, зокрема для онкохворих. Максимальна сума виплати — 30 000 грн. видається у разі термінової потреби в операції пенсіонеру, який не спроможний сплатити таку суму. Це була моя власна ідея. Добре, що зібралася така команда однодумців, з якими це можливо зробити. Але у ній є депутати, які не хочуть цього, бо у них була інша мета. Вони завжди хотіли максимально унеможливити мою роботу, щоб я швидше здався. Але більшість депутатів мене підтримують і ми продовжуємо рухатись далі.

— Якось Ви говорили, що у вас була група недоброзичливців, які були привезені Медведчуком. Хто це такі та який у них був інтерес протидіяти?

— Це моє особисте припущення і згідно з інформацією в Інтернеті — це не місцеві. Вони приїхали у Баришівку одразу після того, як мене обрали селищним головою. Сказали, що від політичної партії “Сила і честь”. Свого часу вони висувалися від Медведчука — Соціалістичної демократичної партії (об’єднана). Вони приїхали як громадська організація, яка хоче мати “присутність” в органах місцевого самоврядування з метою здійснення громадянського контролю над цими органами і допомагати нам у реалізації певних моментів.

— А яким чином їм таке вдалося, якщо вибори вже відбулися і депутатів вже обрали?

— Вони влаштували структури по аналогії ради старійшин, яка існує при Харківсьікій міськраді. Я сказав їм, що ми завжди раді тим, хто хоче нам допомогти, і попросив їх продемонструвати результати якихось їхніх проектів. Але вони нічого не відповіли. Це такі персонажі, що “у владу з чорного входу хочуть зайти”. Пізніше вони почали вимагати через доступ до публічної інформації усі рішення за 5 років, які були прийняті, а це близько 1000 документів. Потім створили якусь газету, яка обливала брудом і намагалася втягнути мене у судові дебати, щоб я ходив по судам замість виконання своєї роботи. Але такі методи впливу і пізніше створені ними громадські організації (ГО “Рада громад”, “Офіс реформ Баришівських громад”, “Народний контроль”) не завоювали авторитет у громаді.

Їх непогано фінансує один виходець із Харкова, як я розумію, теж пов’язаний з Медведчуком. Ми бачили відео засідання в Харкові в Інтернеті, де був присутній Медведчук, і ці персонажі сиділи у перших рядах. Один із цих членів був задіяний в гучні справі з нелегалами-емігрантами з Індії та був затриманий одною із спецслужб. Можливо, він попав у безвихідь і його втягнули у це.

— У попередньому інтерв’ю ви нам говорили, що зараз здійснюється розробка детального плану території Баришівки та виділено 15 га землі під альтернативну енергетику. Чи знайшли інвестора, який готовий це будувати? Процес вже запустили?

— Інвестор є і навіть не один. Згідно з нормативно-грошовою оцінкою земель, енергетика у півтора рази перевищує ті доходи, які були б від виробництва. До того ж, це ще й можливість працевлаштування місцевих, оскільки утримання цієї станції також потребує робочих рук. Сьогодні ми на завершальному етапі — узгоджуємо проектну документацію цієї земельної ділянки.

Ми хочемо розглянути земельні ділянки для інвестицій не лише у Баришівці, адже потрібно й інші села теж розвивати. Сьогодні, згідно з даними неофіційної статистики, щоденно до Києва виїжджає на роботу до 8 000 людей з району. Тобто податки надходять до бюджету столиці по місцю реєстрації підприємства, а це ПДФО повинне залишатися у нас.

У нас є села, які мають робочий ресурс та інфраструктуру. Якщо є робочі місця, то люди залишаються тут, і діти їхні ходять у місцеві освітні заклади, і селище розвивається. У нас у Василинівці Старинська птахофабрика будує гуртожиток для своїх працівників. Так можна знайти підхід до розвитку в кожному селі. Тож ми плануємо зробити індустріальну групу.

— А як зараз справи із забезпеченням бійців АТО?

— Сьогодні всі наші атовці, на відміну від своїх сусідів, чиї землі роздерибанюються, забезпечені земельними ділянками. Є заяви від наступної черги людей, які прийшли з АТО і хочуть використати своє право, і ми постійно займаємося пошуком ділянок. 

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top