Новости Киева

Рятувальники з берегів Росі: без техніки і засобів для існування

Про роботу рятувальної станції в Білій Церкві, операції зі спасіння людей, та жахливу ситуацію з забезпеченням рятувальників усім необхідним, читайте в матеріалі «Моєї Київщини».

Цій статті передували сотні випадків, як із щасливим так і трагічним кінцем, коли люди опинялися під водою, провалювались під кригу тощо. Такі випадки не рідкість і один з них стався 18 лютого в районі центрального пляжу у Білій Церкві. Того дня місцевому рибалці також не пощастило прийти додому з уловом, натомість він опинився на лікарняному ліжку. Коли чоловік пішов під лід, то почав кликати на допомогу. Небайдужі перехожі, що стали очевидцями події, звернулись за допомогою до працівника рятувальної станції та іншого рибалки, який перебував поруч. Поки чоловіки разом намагалися дістатися до потерпілого по крихкій кризі, на місце прибули працівники МНС, які за допомогою човна та іншого спорядження витягли чоловіка на берег, де на нього вже чекала бригада швидкої допомоги.   До слова, чоловік перебував у льодяній воді близько 40 хвилин. Далі вже діло стало за медиками, які вчасно та правильно виконали необхідні заходи та зберегли життя людини. Ця історія на щастя мала гарний фінал. А могло бути і навпаки…

До редакції «Моя Київщина» звернувся чоловік, який товаришує з одним із цивільних учасників цієї рятувальної операції.  Роберт Заєць – житель Білої Церкви, громадський діяч та в минулому водолаз-рятувальник місцевої  рятувальної станції (в народі човнова станція) не з чуток знає про лихо, якого можна наробити при неправильному поводженні на воді. Те що у людини і у стихії сили не рівні – це зрозуміло.  Тому надактуальним нині стає питання готовності до таких ситуацій, адже зима ще не минула та й влітку кількість нещасних випадків на воді більша в рази. Але матеріальний стан станції – вкрай низький – наприклад, ситуація із човнами на станції вкрай кепська.

«Останні 10  років ситуація на станції дуже погіршилась та знаходиться просто в жалюгідному стані. Техніки там майже ніякої, із плавзасобів 3 застарілі човни прогулянкового типу (один дуралевий і два залізні).  Катер там є, але він повністю не оснащений та й працівники не вміють ним користуватись і не здають нормативи. Тим катером хіба що роблять прогулянки своїм родичам. На станції є канати, але рятувальники не вміють ними користуватись» — розповідає Роберт. 

Як виявилося, водолазів при станції також немає і коли на річці все ж стається непоправне, то на допомогу викликають колег зі столиці: «Водолазів там вже немає 15 років, і якщо трапляється біда та треба дістати тіло з дна річки, тоді з Києва викликають маневрену групу, яка, до речі, виїздить в 9 районів Київської області».

Як зазначає наш співрозмовник, штат на станції не укомплектований та налічує 5 осіб: начальник та чотири матроси. А має бути як мінімум 6 чоловік – ще повинен бути медпрацівник. Разом з тим у фаховості матросів є відверті сумніви: «Матроси є не фаховими а просто набраними, так би мовити, з вулиці. Більш того фізична та професійна підготовка в них – нульова. Зараз там абсолютна байдужість, адже це випадкові люди котрі прийшли і пішли. Раніше на станцію приходили працювати люди, в енергетичному і духовному плані готові допомагати. Тоді вони виправдовували назву рятувальник. А зараз….»

Можна припустити що тут взнаки дається мінімальна зарплатня, яку отримують працівники. Та це не виправдовує байдужості. З іншого боку люди, які присвятили себе цій роботі, опинилися в тих обставинах коли просто не мають змоги допомогти. Адже матеріальне оснащення – питання до владних структур.  Таке скрутне становище Білоцерківської рятувальної станції має своє пояснення, певен Роберт: «Зверху до цього ставляться з байдужістю, кошти списуються баснословні, а фінансування йде тільки на зарплатню.  Це якась офшорна дірка через яку відмиваються кошти».

Як розповів нам водолаз-рятувальник з чималим досвідом, Білоцерківська станція як мінімум повинна мати катер, аеросані або ж аероскутер. Також не завадить наявність позашляховика, аби долати бездоріжжя в районах. За таких умов кількість врятованих життів зросте в рази. 

Нагадаємо що Білоцерківська рятувальна станція підпорядкована Київській обласній комунальній рятувально-водолазній службі.  Виникає питання якщо наразі мільйонні кошти виділяються на розчищення водойм (що також важливо),  то ті ж самі мільйони з певністю можна було б направити і на устаткування спеціальним технічним оснащенням для порятунку людей.  Адже вода – стихія, яка є не лише життєдайною, але й інколи навпаки.

Надія Савчук, «Моя Київщина»

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top