Новости Киева

Профтехнічна освіта: з якими проблемами стикається Фастівський центр

Кореспондент «Моєї Київщини» відвідав Фастівський центр професійно-технічної освіти. Про юридичний колапс із гуртожитком та досвід навчального закладу розповімо в сьогоднішньому матеріалі

Навчальний заклад у 1990 році побудував завод і спершу це було професійно-технічне училище №18, яке згодом, у 2005 році, реорганізували в державний професійно-технічний заклад. Він — єдиний на території міста Фастова та всієї Фастівщини, сукупне населення якої становить близько 90 тис осіб.

При цьому у Фастівського центру професійно-технічної освіти є чималі проблеми, зокрема, юридичний колапс, пов’язаний зі збудованим заводом комплексом, до якого, окрім навчального закладу, увійшов і 5-поверховий гуртожиток.

«Там проживали учні та працівники заводу. Сама будівля гуртожитку побудована в 1976-1978 році, а здана в експлуатацію в 1980 роках. Коли ми в 1990 році почали функціонувати самостійно, нас як майновий комплекс передали у профільний комітет профтехосвіти. Усе передали, крім гуртожитку, який залишився в них на балансі, — пояснює директор ДПТНЗ «Фастівський ЦПТО» Іван Мельник. – А нам відповідно дали земельну ділянку площею 4,7 га, на якій був розташований гуртожиток. Про тодішні домовленості керівників мені нічого не відомо, бо їх уже немає у живих. Тож немає в кого черпати інформацію».

Відтак, надалі ситуація складалася таким чином: навчальний заклад отримав акт на земельну ділянку, а під час реорганізації в 2005 році змінили назви всіх документів, крім одного — на гуртожиток.

«Коли в 2013 році я прийшов на посаду в.о. директора, то потрібно було терміново змінювати назву. Виявилося, що з 2001 року мешканців гуртожитку виселили, а в результаті судової тяганини було прийняте рішення про передачу будівлі на баланс міської громади, що, власне, зробили аж у 2015 році», — розповідає Іван Мельник.

Тож на земельній ділянці, що належить Міністерству науки та освіти України на сьогоднішній день розташований  навчальний заклад і будівля, що є власністю міської громади. «У 2016 році прийняли закон про бюджет, де прописано, що професійно-технічні навчальні заклади треба передати в обласну громаду. Для цього потрібен увесь пакет установчих документів. От ми всі документи зробили, а кадастрового номера досі не маємо», — зазначає директор Фастівського центру професійно-технічної освіти.

Залишається сподіватися, що згідно з законом, який повинен вступити в дію до кінця 2019 року, будівлю передадуть в обласну громаду, що значно полегшить вирішення цього питання.

Наразі гуртожиток із 2002 року — без світла, води, тепла, із дірявим дахом і майже повністю зруйнованими стінами. Іван Мельник також зауважив, що цікавість дітей до аварійної будівлі (вони хочуть особисто все побачити) із кожним роком лише зростає, тож керівництво навчального закладу було змушене вжити заходи задля унеможливлення проходу.

«Створення гуртожитку для навчального закладу й справді вирішило би низку питань, як-то розширення контингенту, популяризація навчального закладу, заохочення молодих працівників, забезпечення безкоштовним житлом учнів із інших регіонів тощо. Це все великий спектр плюсів, якими ми, на жаль, не володіємо», — ділиться директор навчального закладу.

Таким чином, Фастівський центр професійно-технічної освіти намагається самостійно впоратися із ситуацією, що склалася, та забезпечити житлом дітей, які не з Фастова та не з Фастівського району. Причому оригінальним чином: навчальний заклад має велику базу дідусів і бабусь, помешкання яких розташоване в приватному секторі.

Вони забезпечують нетутешніх учнів окремою кімнатою із хорошими умовами. Цікаво, що керівництво Фастівського центру професійно-технічної освіти також підлаштовує графік навчання під рух місцевої електрички, аби учням було максимально комфортно навчатися.

Із початку створення навчального закладу відбулося чимало змін, здебільшого пов’язаних із збільшенням чи зменшенням попиту на певні професії. Наразі Фастівський центр професійно-технічної освіти готує спеціалістів кухарського спрямування — кухарів, кондитерів, офіціантів, барменів. Варто відзначити, що в навчальному закладі є дві професії підвищеного 5 розряду (маляр та кухар).

«На жаль, ми не вище професійне училище. Проте ми активно над цим працюємо, аби наші випускники могли отримати диплом молодшого спеціаліста», — повідомив Іван Мельник.

У закладі є досить потужна кафедра металообробки, що займається підготовкою зварювальників, рихтувальників кузовів, слюсарів-ремонтників, слюсарів із ремонту колісних транспортних засобів.

«Дуже прикро константувати той факт, що на сьогоднішній день у нас, коли місто Київ активно розбудовується та потребує хороших працівників саме будівельного спрямування, у Фастові та районі розбудови немає. Даний напрямок не дуже затребуваний. Якщо в 2000-2005 роках у нас було по 5-8 груп, то зараз 2-3. Із кожним роком у регіоні попит на професії будівельного спрямування падає», — розповідає директор ДПТНЗ «Фастівський ЦПТО».

Але тим паче навчальний заклад випускає таких спеціалістів як: штукатур, маляр, будівельний столяр, монтажник гіпсокартонних конструкцій.

Заклад намагається не відставати та йти в ногу з часом. У так звану еру комп’ютерної техніки Фастівський центр професійно-технічної освіти готує секретарів керівника, адміністраторів, операторів комп’ютерного зв’язку (ця професія уже відходить на задній план).

Керівництво профтеха наразі активно займається ліцензуванням нових актуальних професій. Зокрема, Іван Мельник повідомляв про наміри підготовки техників, адже зараз надзвичайно важливо підготувати робочі кадри, яку ремонтуватимуть комп’ютерну техніку.

Насправді ліцензування дійсно складний і тривалий процес. Насамперед це потребує залучення фахівців нових спеціальностей. А якщо врахувати той факт, що в колективі Фастівського центру професійно-технічної освіти, який налічує близько 100 осіб, переважна більшість пенсійного віку, пошук молодого перспективного викладача непросте завдання. Відтак, наразі там таких працює лише 6, що становить приблизно 6% від загальної кількості викладацького колективу.

Питання робочих кадрів стоїть ребром. Але будемо відверті, чи влаштує фахівців із відмінними знаннями та уміннями пропонована заробітна плата. Звичайно, ні. Тож невідворотнім фактом є міграція. До столиці. За кордон.

«Наприклад, у 2010-2012 рік ми рекомендували на навчання та отримання професії наших випускників із розрахунком на те, що вони повернуться як майстри та працюватимуть як наші колеги, а не як учні. І що ж ви думаєте? Поїхали за кордон шукати кращої долі. І це біда. А що далі?» — зауважує Іван Мельник.

Тож повернемося до ліцензування нових професій. Прогнозовано вони повинні з’явитися вже на початку вересня поточного року. Але поки що відповідні проекти не затверджені.

Директор також заявив про намір проліцензувати ще одну професію за дуальним принципом освіти, щоб не тільки вихованці навчального закладу, а й незайняте населення мали змогу працювати. Але, звісно, перевага, зокрема грошова, надаватиметься спеціалістам.

У Фастові відкривається митний комплекс, тож не потрібно буде їхати розмитнювати товар до Василькова чи  Фастові. А також не менш важливий плюс – поява нових робочих місць.

Навчальний заклад, роботодавці, міський голова, активісти підписали договір про залучення учнів Фастівського центру професійно-технічної освіти до обробки виготовленої продукції. Це був пілотний проект. Навчальний робочий план відкоригували, а як результат – учні задоволені, роботодавці теж.

Іван Мельник також подякував департаменту освіти та науки КОДА «за слушні консультації та допомогу (особливо в процесі ліцензування нових професій)».

Фастівський центр професійно-технічної освіти тісно співпрацює з роботодавцями, а протягом усього навчання діти проходять виробничу практику на підприємстві. Зараз навчальний заклад налагоджує контакти з великими підприємствами. Так, наприклад, майбутні фахівці кухарського спрямування проходять практику в мережі таких закладів швидкого харчування як «Пузата хата».

«Ми співпрацюємо вже 7 років. Раніше не було такої конкуренції. Бо зараз із «Пузатою хатою» хочуть співпрацювати 6-7 навчальних закладів, а раніше 2-3. І це не дивно, адже там гнучкий графік, хороші умови, гідна заробітна плата», — зауважив директор Фастівського центру професійно-технічної освіти.

Із 2014 року відсоток дорослих, що проходять перепідготовку у Фастівському центрі професійно-технічної освіти, значно зростає. Заклад пишається тим, що до них приходять навчатися чоловіки, які бачили війну та смерть.

До речі, у цьому професійно-технічному закладі випускники стали не лише хорошими спеціалістами, а й гідними людьми. Чимало з них віддали найдорожче за наш із вами спокій і суверенітет держави. Навчальному закладу є ким пишатися та кого пам’ятати.

На фасаді будівлі Фастівського центру професійно-технічної освіти встановлено аж 7! меморіальних дощок. Це велика цифра. Найбільша в Київській області. Варто зазначити, що діяльність керівництва закладу не обмежується елементарним встановленням пам’яток про загибель їхніх  випускників. Адже щомісяця тут проводять круглі столи, на які приходять матері загиблих воїнів.

«Нещодавно прийшла одна мама й каже, а мій син теж закінчував ваш навчальний заклад. Він жив у віддаленому районі, тож ми не елементарно не знали про це. Але наразі вже готуємо ще одну меморіальну дошку», — зауважив директор Фастівського центру професійно-технічної освіти.

Цьогоріч у навчальному закладі з набором проблеми. Хоча охочих опанувати деякі професії кухарського спрямування аж забагато. Іван Мельник зазначив: «Людей не вистачає. Коли в 2013 році розпочалася війна, з’явилося більше бюджетних місць у Києві, великий потік учнів ринув саме туди. Перспективно ж. А Фастів… Але, знаєте, часто буває так, що життя вносить свої корективи, а столичні учні вертаються назад».

Марина Венцурик, «Моя Київщина»

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top