Головні новини

Правосуддя ціною в 3,5 мільйона гривень: доброволець вже 3,7 років в СІЗО без розгляду справи

У 15 років Андрій Романюк на псевдо «Воробей» витягував поранених з Інститутської, а в 16 уже був на передовій.

З 17-ти – Андрій за ґратами за злочин, якого не скоював. Майже 4 роки його утримують у Лук’янівському СІЗО. А розгляд справи навіть не починали.

Життя до неволі

На Майдан 15-річний Романюк їздив двічі в найгарячіші моменти Революції. Вдруге приїхав перед кривавими подіями лютого саме у ніч, коли палали Профспілки. Вирушив на барикади, де з іншими активістами тримали оборону коктейлями і бруківкою. В одному із наступів «вороб’ю» навіть вдалось відібрати «беркутівський» щит.

Блокуючи наїзд водомету на барикади, потрапив під струмінь крижаної води, але, незважаючи на це, всю ніч продовжував стояти на обороні з побратимами. А наступного ранку Андрій витягував їх – поранених і загиблих – з Інституської…

Андрій на Майдані

По поверненні додому близько місяця хворів від отруєння газом, а після одужання почав шукати батальйон, аби вирушити на передову для захисту України. Андрій вів перемовини та їздив на базі майже всіх добровольчих формувань. Проте жоден з них не хотів брати тривалу відповідальність за життя 16-річного бійця.


Андрій витягував поранених і загиблих з Інституської

У 2014-му Андрій вступає до вищого професійного училища №11 міста Вінниці. Але вже у жовтні «Вороб’я» приймає до свого складу один із батальйонів, і він вирушає на війну в Луганську область.

Спочатку боєць чергував на варті, а потім йому довірили розвідку і снайперську гвинтівку. Більше 6 місяців «Воробєй» провів на передовій.


Андрій таки встиг побувати на передовій

Проте поки «Воробєй» захищав країну на фронті, керівництво профтехучилища підготувало наказ про його відрахування із закладу, а маму викликали до суду за неналежне виховання сина. Про цю історію дізнались журналісти і представили країні історію 16-річного добровольця, який замість навчання обрав захист держави.

Історія юного патіріота – дивіться відео каналу 24

Тоді ж Андрій повертається додому з подякою від комбата. Суд закрив справу по позбавленню мамі батьківських прав, а Андрея поновили в училищі. Але затриматись на мирній території, поки триває війна, «Воробєй» не міг. Не міг залишити побратимів. І невдовзі він знову вирушає на передову в Донецьку область до знайомих в батальйон «Азов»…

Як з патріота нікого терориста

Явились в місті У 2015-го Андрій з друзями приїхав до столиці на проукраїнський марш, а потім збирався повертатись на передову. Проте 4 травня добровольця затримують на зйомній квартирі в Києві. Зізнання вибиватимуть «екс-беркутівці». Ті самі, які ще рік тому були визнані злочинцями. З якими рік до цього його розділяли барикади. Яких малі бі звільнити. Яких малі бі покарати за смерть тих, кого під обстрілами витягував «Воробєй» у лютому 14-ого… Але ні. Вони катуватимуть його і ще двох патріотів – 19-річного Женю Кошелюка і 17-річного Миколку Мнишенка – більше доби. Ламатимуть ребра, ноги, носи, зроблять з тіл місиво, а з одягу дах викручуватимуть калюжами. А потім офіційно без будь-яких доказів на вищому рівні голосами чинуш МВС звинуватять у тероризмі, вбивстві, розбої… І ще – «підрив довіра до влади». І згодом затаврують патріотів в злочинне терористичне угрупування.

На момент затримання Андрію – 17, іншим співобвинуваченим – 15, 16, 18 та 19 років. Але завдяки підконтрольним медіа та коментарям високопосадовців, які занадто поспішали показати результат роботи, їх п’ятому ятірку представили Україні як мегаорганізовану банду розбійників-убивць-терористів, де потерпілими у справі проходять близько 20 правоохоронців, більшість з яких спецпризначенці. Резонансну справу в ЗМІ нарекли справою «вінницьких терористів».

З моменту затримання о 08:00 і до приїзду адвоката о 15:00 з усіх затриманих вибивались покази. Ні адвокати, ні родини про факт затримання повідомлені не були. Перед приїздом адвоката Андрея змусили переодягтись у інший одяг, щоб приховати факти побиття та катувань. Проте місиво з обличчя видавало знущання, адвокатом було викликано «швидку». Забинтувавши рані, Андрея повезли в тій же день на «слідчий експеримент». Ось і все слідство. Ніч він перебував у райвідділку, а наступні 2 місяці в камері-одиночці Ізолятора тимчасового утримання, де його щодня відвідували невідомі особи, які погрожували життю матері та убивством самого Андрея у разі не взяття на себе провини в інкримінованих злочинах.


7 годин з усіх затриманих вибивались покази

Андрію була пред’явлення явлена підозра за нібито підготовку терористичного акту з метою підриву довіра до діючої влади, пограбування АЗС та розстріл авто правоохоронців, які нібито їх переслідували, посягання на життя ще десятка спецпризначенців.

Саме ці обвинувачення явились в місті у 2015 році розносились в ЗМІ як вже доведень факт, де єдиною озвученою версією була версія правоохоронців. Завдяки промовам високопосадовців Андрея, не розбираючись, заклеймували терористом-убивцею, і порушивши презумпцію невинуватості, називали його винним в інкримінованому. Хоча ні вироку, ні розгляду справи немає. Досі.

Справа розвалилася, але йому загрожує 15 років ув’язнена язнення…

14 серпня 2015 року досудове розслідування було завершене, справа була передана на розгляд суду. 30 томів справи і вимога Генпрокуратури – 15 років ув’язнена язнення для тоді неповнолітнього Андрея.

Від того дня справа розвалилася. Ажіотаж вщух. Підключились небайдужі активісти, які були вражені такою історією та, не вірячи у версію правоохоронців, почали висвітлювати судові процеси, запрошувати на них незалежних журналістів та правозахисників.

Судді один за одним відмовляються розглядати справу та самовідводяться, зі справи йдуть прокурори цілими групами: у справі (яка навіть не дійшла до розгляду) було вже задіяно 46 суддів п’яти районних суддів Києва, замінено 5 груп прокурорів Генеральної прокуратури, а це більше, ніж 70 людей. У квітні 2018 року весь склад прокурорів ГПУ заявивши самовідвід, мотивуючи це своєю «упередженістю та дружбою з потерпілим».


Андрій Романюк

Сторона ж потерпілих на засідання з’єднання являється вкрай рідко, проти Андрея смороду і не свідчать, що жоден свідок на Андрея не вказує, усе обвинувачення фактично побудоване на вибитих під час затримання показах інших обвинувачених та 2-х місяців погроз і тиску в одиночках ІТТ.

Троє з п’яти співобвинувачених, до речі, вже давно на волі. І на даний момент – без жодних запобіжних заходів, хоча їм висунуті ті ж обвинувачення. Їх таки вдалось звільнити.

Незважаючи ні на що, суди і прокурори йшли на все, аби утримати під вартою Андрея навіть тоді, коли термін запобіжного заходу завершувався, переступаючи закон і навіть відкриваючи нові сфальсифіковані кримінальні провадження. У зв’язку з неодноразовими порушеннями прав та свобод А. О. Романюка було подано заяву до Європейського суду з прав людини, яка зареєстрована за №76701/17 (Romanyuk v. Ukraine), проте і вона зависла в очікуванні рішення національних судів.


Ухвала суду

За останні 1,5 роки було прочитано 53 сторінки обвинувального акта (зі 100). Тобто Андрій просто не має можливості доводити свою непричетність до інкримінованого, так як йому раз за разом продовжують запобіжний, а справу не розглядають. За 43 місяці ув’язнена язнення єдине, що відбувалось в судах – це методичне продовження міри запобіжного у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі.

Жодного разу при продовженні санкції, прокурори не надавали обґрунтувань наявних ризиків чи доказів, що не можливо до Романюка застосувати м’яка якший запобіжний захід. Їх 5-хвилинні виступи узагальнювались лише наведенням переліку законодавчих стандартних підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без встановлення їх наявності та обґрунтованості. Проте, незважаючи на це, всі 25 разів судді продовжували термін ув’язнена язнення.

Суд від санкції до санкції дублював свої попередні ухвали, не зважаючи ні на численні доводь адвокатів та годинні виступи на свій захист самого Андрея, на необґрунтованість обвинувачень, на вік, ні на позитивні характеристики, на поруки народних депутатів чи общественных організацій, ні на стан здоров’я.

У якому стані «Воробей» зараз?

А зараз ситуація дійсно критична. У зв’язку із тривалим ігноруванням клопотань щодо необхідності медичного обстеження, гострий гепатит Б, яким Андрея заражене в медчастині СІЗО, перейшов у хронічну форму; тепер на Андрея чекає пожиттєва терапія. Проте неможливо ні визначити тип терапії, ні дослідити стан організму, а по аналізах крові вірус гепатиту активно прогресує, показники зросли у 2,5 рази за останній місяць. Лікування відсутнє.


Андрій потребує термінового лікування

Але Андрій не зі слабких. Перебуваючи в ізоляторі, продовжив навчання у школі №139 міста Києва та отримав атестат про повну загальну середню освіту, дистанційно влаштувався на офіційну роботу, де пропрацював майже рік «менеджером з реклами», заочно навчається на дистанційних курсах «зв’язки з громадськістю» та «менеджмент організацій», також займається самоосвітою, вивчаючи юриспруденцію, історію та політологію, аби здобути вищу юридичну освіту після звільнення. А ще він самостійно пише тексти для годинних промов, записує свої роздуми для блогу «Записки політв’язня», офіційно влаштований на роботу журналістом у правозахисне видання.

Застава у 3,5 мільйони гривень – шанс вийти на волю

15 листопада суд вкотре продовжив ув’язнена язнення Андрію. Альо вперше суддя призначила альтернативу ізолятору – заставу! Проте ціна свободи для сім’ї Андрея призначений надреальна – 3,5 мільйона гривень.


Суд призначив заставу для Андрея у розмірі 3,5 мільйона гривень


Суд призначив заставу для Андрея у розмірі 3,5 мільйона гривень

Вже більше 300 людей внесли свій внесок і підписали звернення на підтримку добровольця. Проте цього дуже мало, на жаль. Друзі і правозахисники Андрея просять звернути увагу на цю історію. Зараз шукають благодійників, які змогли б внести дану суму як заставу за його звільнення. Ця сума повертається заставодавцю у разі зміни запобіжного в подальшому, але на це потрібен час, якого у нас немає. Внести суму на рахунок суду необхідно до 8 січня 2019 року.

Новорічні свята Андрій зустрічав на Майдані, потім на війні і три роки зустрічає їх в чотирьох стінах Лук’янівського СІЗО. Допоможіть нарешті повернути його додому. Зараз кожна гривня наближає Андрея до звільнення.

Номер карти Приват: 5168 7573 7822 0133, РОМАНЮК ОЛЬГА ПЕТРІВНА, мама (вказуйте «благодійна допомога»)

Андрію Романюку дуже потрібна ваша підтримка

31.12.2018
14:15
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top