Головні новини

Політолог: Ті, кого в київських широтах шанують «агентами Кремля», в Росії вважають… «бандерівцями»

«Якщо говорити про персоналії, то нічим особливим розширений список українських «ворогів Росії» не примітний.

Всі, кого в нього включили, дійсно, вороги, які так чи інакше, в тій чи іншій мірі той чи висловлювалися, то діяли, то сприяли діям, то і перше, і друге, і третє проти Росії. Все, крім кількох людей, які представляють партію «Опозиційний блок» та її фракції у парламенті – політичну силу, яка намагається протистояти чинній владі, її агресивну антиросійську риторику і політику.Ця партія, як відомо, не перший рік вважається у нас в патріотичних колах «п’ятою колоною». Щодо її представників, що потрапили в новий список – А. Вілкула, Ст. Новинського, Б. Колеснікова та ін., визначення – «агент Кремля» з вуст журналістів і блогерів певного спрямування, експертів, політиків, чиновників, а також кураторів сайту «Миротворець» стало загальним місцем», пише у своєму блозі на сайті Кореспондент політолог Павло Рудяков.

Експерт вважає, що перелік такого роду докорів зайняв би сторінок сто, а то й двісті. «Згадаю для ілюстрації тільки «тематичний» матеріал «Радіо Свобода»: «Вадим Новинський – агент Кремля в Україні?». Як сказано, а? Класика пропаганди – антиросійською і, до речі сказати, антиукраїнською! До того, що справа йде саме так, а не інакше, в квазидемократических, псевдоплюралистических нетрях, якими зарості берега Дніпра, настільки звикли, що перестали звертати увагу. Тепер будь-які підозри в тому, що ці люди і партія «працюють на Москву», повисають у повітрі, виявляються безпідставними. Яка вже тут «робота», якщо твій «роботодавець» тобі перекриває кисень?».

Далі Рудяков висловлює думку, що проблема «хороших» і «поганих», «наших» і «не наших», з точки зору Москви, в Україні, таким чином, знято. Той, хто у списку – «не наш», хто не в списку – «наш». «Виходить, що ті, кого в київських широтах шанують «агентами Кремля», в Росії вважають… «бандерівцями». З усіма, як то кажуть, що випливають з такого трактування наслідками. Вдаватися в конспірологію, вважаючи, що ступінь зусиль Кремля по відволіканню уваги від своїх «агентів» в Україні дійшла до позамежної, вилившись у їх включення в один список з парубиями і геращенками, навряд чи варто. Як і висловлювати підозри щодо того, що на берегах Москва-ріки вирішили діяти за принципом: бий своїх, щоб чужі боялися. Москва відкрила карти і замість того, щоб простягнути руку тим українцям, хто міг би бути її союзником і партнером, завдала ним удар», вважає експерт.

Такому ходу подій він дає два можливих пояснення: або кого-то в Уряді РФ і близьких до нього і до його голові бізнес-колах, насправді, предметно зацікавили активи бізнесменів з «ПРО». Або ж проти них – представників «ПРО», які потрапили в список, – зіграв хтось із потужних лобістів, що має вихід на перших осіб російської ієрархії. Про активи українських опозиціонерів у Росії, як і про їх подальшу долю, варто, звичайно, подумати. Однак ця лінія «розслідування» все-таки представляється вторинної, супутньої. На роль основної сама собою висувається політична лінія, пов’язана з останніми подіями в опозиційному сегменті вітчизняного політичного процесу. «У списку прем’єра РФ Д. Медведєва фігурують практично всі, хто виступив проти об’єднання «Опозиційного блоку з партією «За життя!» Ст. Рабиновича за участю Ю. Бойко і під егідою лідера громадського руху «Український вибір» Ст. Медведчука. І це невипадково».

Політолог впевнений, що в складанні санкційного списку «колективного» Медведєву з усією очевидністю прийшов на допомогу «індивідуальний» Медведчук, якому вдалося нав’язати російській стороні своє бачення деяких українських процесів та реалій. На користь саме такого розуміння того, що сталося, каже, до речі, ще і те обставина, що в список включено Е. Мураєв, теж відмовився йти в проект Медведчука – Бойко – Рабиновича. І, як бачимо, теж поплатився за це, потрапивши в «чорний» список. «Поява в списку цього персонажа, проти якого після відходу від Ст. Рабиновича розгорнута масована кампанія дискредитації людьми Ст. Медведчука в Україні і людьми, близькими до Кремля, в Москві, знімає будь-які сумніви, звідки, кажучи по-простому, ростуть ноги у цієї історії».

Таким чином Рудяков, робить висновок, що всіх, хто за ним не пішов, Ст. Медведчук, таким чином, покарав. Нехай не своїми руками, а руками Уряду Росії, але покарав. «Кому стало краще? Хто зітхнув з полегшенням? Для опозиції в Україні це – погано. Для Росії – теж погано. І, як не парадоксально, але це погано для самого Ст. Медведчука та його проекту «Опозиційна платформа – «За життя!». І в Україні в цілому, і в українському суспільстві, і в українському політичному класі, і навіть у його опозиційному сегменті сьогодні залишилося не так багато тих, хто готовий думати про можливості відновлення діалогу з Москвою, про те, щоб у перспективі спробувати взятися за налагодження співпраці та партнерства. Дроблення сил, які відмовляються ненавидіти Росію і будувати свою діяльність на русофобії, контрпродуктивно. Розраховувати ж на те, що, побачивши себе в московському списку санкцій, А. Вілкул, Ст. Новинський, Б. Колесніков та інші, задерши штани, побіжать в «об’єднавчий» проект Ст. Медведчука, мені здається, наївно», — підсумував він.

«>

26.12.2018
09:05
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top