Головні новини

НАТО йде в Україну — керівник місії

2023-му році Україна подасть заявку на отримання Плану дій щодо членства в НАТО, обіцяє президент Петро Порошенко. Але чекають Києва в Альянсі, що він надалі буде робити з російською агресією і перейде світ до нової гонки озброєнь – в інтерв’ю розповів керівник української місії при НАТО Вадим Пристайко.

– Через блокування угорцями прямих зустрічей України із членами НАТО, міністр оборони Степан Полторак два роки не міг зустрітися з колегами країн-союзників. В чому проблема?

– Угорці не розуміють, що воююча країна, яка не зустрічається з країнами-членами НАТО – це загроза в тому числі і для них. Але ми прийшли до дипломатично-гібридного варіанту, коли наш міністр зустрівся зі своїми колегами у форматі робочого сніданку.

У цьому році НАТО збільшить свою присутність в Чорноморському регіоні, не виходячи за межі дії певних доктрин.

Будуть заходити військові кораблі, оснащені системою Aegis, американські есмінці. У нас вже був британський корабель «Еко», судно, яке займається військово-морської розвідки. Планується ще один його візит.

Всі ці заходи є досить серйозними і відправляють правильні сигнали. Ніхто не хоче ескалації і напруженості, але якщо ми не будемо цього робити, то Росія в цьому регіоні буде почувати себе більш вільно.

– Намагаєтеся переконати угорців працювати з Україною?

– Постійно і на всіх можливих рівнях. Організовуються зустрічі, на яких присутні президенти, міністри закордонних справ, я постійно зустрічаюся з моїм колегою, також це робить наш посол в Угорщині.

Позиція Угорщини, на жаль, досить короткозора і дуже прямолінійна. Що поки не буде вирішено питання їх за Законом про освіту – вони будуть блокувати наші зустрічі з країнами НАТО. Тому доводиться вигадувати різні формати, щоб такі зустрічі мали місце.

Угорські власті неодноразово заявляли, що не бачать перспектив обговорення свого питання з нинішнім режимом в Україні. Але така позиція з точки дипломатії – це втручання в наші внутрішні справи. Тому що якщо в результаті виборів залишиться той же президент, то угорці вже зафіксували свою позицію. Виходить, що з Порошенком вони не будуть вести діалог наступні п’ять років?

– Справа саме в Законі про освіту або є ще щось?

– Завжди є більше, ніж обговорюється. Але Закон про освіту – це проект, заради якого намагаються консолідувати націю і пояснити людям ідею протистояння зрозумілою мовою. Тут ідея проста, що всі угорці повинні бути разом, а значить повинні захищати їх навіть на українському Закарпатті, тому що вони там нібито страждають.

Але природа угорського режиму не зрозуміла не тільки нам. У них є проблеми зі словаками. Ті навіть прийняли закон, який дозволяє відбирати у словаків громадянство, якщо з’ясується, що у них є угорське. У румунів з ними теж проблеми. А Україна в цьому плані – прут, який легше зірвати. Ми не члени НАТО, не члени Європейського Союзу. Тим більше у нас війна і виборчий процес.

– Були розмови з угорцями, що їх думка нагадує позицію російської сторони, а саме втручання у внутрішні справи України?

– Були і не раз. Але угорці відповідають, що нічого не знають про російської позиції, у них є своя. І те, що вона збігається…

– Так це збіг?

– Збіг є, але рівно до того моменту, поки російський депутат не переводить книгу на англійську, що на українському Закарпатті угорці борються за свою гідність. Або коли Путін говорить, що з режимом Порошенко домовлятися не буде і в той же вечір подібну заяву робить угорський лідер… Ми не стверджуємо, що темник пишеться в Кремлі. Але те, що інтереси сторін у певних речах збігаються…

Або коли угорці кажуть, що візит Путіна для нас важливий, тому що після візиту Помпео нам варто збалансувати нашу політику. Це те ж саме, що в обід зустрітися з афганським урядом, а ввечері з «Талібаном», щоб збалансувати політику. Або ви член Альянсу, де США відведена провідна роль, тоді ви захищаєте один одного, а не балансіруете з потенційним ворогом.

– Надасть НАТО в цьому році Україні якусь військову допомогу?

– Ця допомога є, причому регулярна. Не скажу, що вона легко йде. Якби це справді було, то ми вже давно були б озброєні так, як цього вимагаємо.

Багато країн вірять: якщо не втручатися зараз, то бажання країн воювати спаде. Тоді можна буде відновити Мінський формат…

– Тобто в НАТО досі вірять, що Росію можна приборкати такою позицією?

– Не так в НАТО, як в національних урядах. Німеччина і Франція нам досі нагадують, що обидві сторони повинні виконувати Мінські угоди. Або коли в Керченській протоці обстріляли наших моряків, були заклики до обох сторін за деескалації. А які обидві сторони? Ті, кого обстріляли, і ті, хто стріляв? А як нам ще захищати своє море?

– НАТО стурбований постійним порушенням Росією Договору про ракети малої і середньої дальності. США навіть захотіли вийти з документа. Світ чекає нова холодна війна?

– Якщо угода розпадеться, то в Європі розмістять ракети відповідних дальностей, чого в НАТО робити не хочуть. У росіян своя логіка. Мовляв, протиракетну оборону Румунії та Польщі можна модифікувати для ракет середньої дальності. Хоча ця система побудована для перехоплення ракет. Загалом небезпека нового витка озброєнь існує. Але Трамп нещодавно заявив: «Якщо ви збираєтеся з нами змагатися економічно, то ми розірвемо вас новою гонкою озброєнь».

Незважаючи на різні випади російської сторони, НАТО не збирається нападати і починати нову гонку озброєнь. Зокрема тому, що це дуже дорого і у більшості країн є інші проблеми, крім викидання грошей на розробку нового озброєння.

– Ну якщо НАТО не збирається починати нову гонку озброєнь, то, швидше за все, це збирається робити Росія. Що в такому випадку?

– Система контролю над озброєннями, якщо не розвалилася, то як мінімум страждає. Звичайно, це турбує Альянс, який є найбільш потужною силою на планеті. Тому вони дають Росії часу на роззброєння. Спочатку був термін до 2 лютого, тепер дали ще 6 місяців. Може, за цей час росіяни одумаються і покажуть ракету, яка відповідає ДРСМД.

НАТО намагається представити Росії консолідовану позицію країн-членів. Тому що Росія може комусь пряничок дати, комусь пригрозити, а у кого-то переворотик в країні влаштувати. Всякі їхні традиційні штуковини. Консолідація позицій серед країн НАТО не дозволяє Росії цього робити. Якщо в НАТО скажуть, що ми рухаємося в одному напрямку, то в РФ отримують сигнал, що не все йде за їх планом.

Насправді Росії сильно і не потрібні ці ракети середньої і малої дальності. У них є балістичні ракети і засоби доставки. Але завжди є можливість заявити з великого екрану, що ось ми створили ракету з ядерним двигуном. А скільки сил вони витратили на цю ракету, куди вона падає після випробування і що на цьому місці відбувається після такого – не розповідають.

– Міністр оборони Степан Полторак нещодавно сказав, що НАТО готовий за прискореною процедурою прийняти до свого складу Україну.

– На вищому рівні президент Словаччини сказав: «Я дуже шкодую, що Україна зараз сидить за столом як запрошена країна. Ми, словаки, вважаємо, що Україна повинна перебувати тут як член НАТО».

Це означає, що в НАТО є сили, які вважають, що Україна повинна сидіти разом з ними. Всі розуміють, що війна-то пройде і Україна буде більш стабілізуючим фактором, ніж дестабілізуючим. Є такі думки, що може вже закінчимо боротися з Росією і скажемо – це наше, а це ваше.

– Тобто більшість країн НАТО готове надати Україні членство в Альянсі?

– Якщо можна було б провести опитування, сказати тільки так чи ні і в якому році, то в принципі більшість країн скажуть вам, що так, але з виконанням домашнього завдання. Це те ж, що й ми говоримо: ми готові стати членом Альянсу, у нас є потреба в захисті і давайте чесно говорити – нас багато. Що нас турбує? Фізичне виживання як нації. Ніякого іншого механізму, ніж членство в Альянсі або підписання двосторонньої угоди, ми не бачимо. Ми не можемо в якомусь близькому майбутньому стати сильніше Росії і вирішити наші питання раз і назавжди.

– Президент Порошенко каже: якщо залишиться на другий термін, то в 23-му році Україна може подати заявку на ПДЧ.

– Таку заявку ми можемо подати хоч сьогодні. Заявка на ПДЧ – це прохання, яка виражається генеральному секретарю бути запрошеним в програму з підготовки до членства. Ми як цивілізована країна говоримо, що були б готові, якби нас запросили. До речі, коли в НАТО пропонували Януковичу ПДЧ, той відповів: «Дякую, нам не треба». Повна фраза була такою: «Ми плануємо продовжити взаємодії з НАТО у боротьбі з тероризмом, реформу збройних сил…» тобто йому запропонували, була абсолютно готова ідея, але він відмовився.

Тому з наданням ПДЧ може виникнути проблема, мовляв, ми вас колись запрошували, а ви відмовилися. І зараз Альянс, швидше за все, буде спостерігати за Україною і її подальшим курсом.

– Але зараз же ситуація інша, ніж була при Януковичі.

– Ми дуже багато уваги приділяємо цьому ПДЧ, але цей термін не згадується в Північноатлантичному договорі. Там написано: «кожна країна європейської демократії, яка відчуває можливість і може вносити свій внесок у безпеку регіону, може стати членом Альянсу». Жодних ПДЧ там немає. Цей термін придумали на якомусь етапі для того, щоб готувати і фільтрувати країни. Те, що ми досі не можемо отримати навіть запрошення до ПДЧ – це фільтр перед фільтром. І якщо наші союзники скажуть, що ми нормальна стабільна держава, то, формально кажучи, заявка на ПДЧ може відбутися ще до 23-го року. Це якщо буде створено консенсус. Але якщо ми не вирішимо нашу проблему з угорцями, то консенсус не сформується.

«>

24.02.2019
07:24
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top