Новости Киева

Коли ніхто не хоче нічого робити: чому не вирішуються ключові проблеми Білої Церкви

Близько року тому дослідницька компанія «Active Group» проводила соціологічне опитування жителів Білої Церкви щодо проблем міста, які найбільше їх турбують. Тоді головними недоліками містяни назвали високі комунальні й транспортні тарифи – 68,7%, низькі зарплати – 34,3%, злочинність – 22,2%, проблеми переїздів, мостів та доріг – 17,9%, відсутність робочих місць – 17,2%, екологічні проблеми – 13,8%, незаконні забудови – 8,7% (загальна кількість респондентів – 1230; похибка склала 2,9%). Чи були вирішені хоч деякі з цих проблем за цей час, розбиралася «Моя Київщина»

Високі тарифи на воду

Уже багато років Біла Церква залишається в лідерах серед міст області з найвищими тарифами на водопостачання та водовідведення. І це при тому, що містяни постійно скаржаться на якість води та періодичну відсутність гарячої. Більше того, раніше активісти бідкалися, що концесіонер ТОВ «Білоцерківвода» закладає в тариф понад 20% коштів для інвестиційних програм. А це не менше як 25 млн грн в рік. Та питання, чи виконуються належним чином програми, які всі ці роки білоцерківчанам доводилося фінансувати, досі залишається відкритим. Наразі тариф на послуги з централізованого водопостачання, за інформацією на сайті «Білоцерківводи», складає 10,52 грн за 1 куб. м (без ПДВ), а на водовідведення – 11,58 грн за куб. м (без ПДВ). Жителі ж багатоповерхівок сплачують 19,90 грн за куб. м холодної води. Та товариство «Білоцерківвода» вже повідомило, що з січня 2020 року планує підвищити тарифи, оскільки дорожчає електроенергія, хімічні реагенти для очищення води, росте зарплата у працівників і необхідно сплачувати податки. Тому поки що білоцерківчанам на позитивні зміни сподіватися не варто.

Регулярне забруднення річки Рось

Джерелом водопостачання ж для Білої Церкви є річка Рось, екологічний стан якої залишає бажати кращого. Протягом останніх років показники досліджень річкової води свідчать про її інтенсивне забруднення, зокрема підтверджують наявність у ній заліза, хлоридів, жирів, різноманітних бактерій та інших небезпечних речовин. Нещодавно міський відділ лабораторних досліджень виявив – в районі центрального пляжу вміст кишкової палички в річці майже в 5 разів перевищує норму, що робить її непридатною для купання. До того ж, жителі міста розповідають, що з труб до Росі по декілька днів тече мильна вода, пінна субстанція та фекальний бруд. Та хоч білоцерківська поліція не раз розпочинала розслідування, винуватців так і не знаходила.

Треба згадати, що підозри падали й на «Білоцерківводу», але товариство переконувало – це все незаконні врізки, які роблять інші підприємства та приватні особи. Свого додав і цьогорічний інцидент, що охрестили «річковим Чорнобилем», коли в Рось потрапила велика кількість інсектицидів. Тоді містянам заборонили вживати воду, напувати нею тварин та купатися у водоймі. Проте вже через декілька днів міська влада та експерти прийняли рішення про відновлення водопостачання в місті та завірили – вода небезпеки для людей не становить. Варто зазначити, що на місцевому рівні ситуацію з погіршенням якості водойми можна змінити, та поки ніхто якісних кроків для цього не робить. Тому підприємства та асенізатори продовжують постійно зливати в річку нечистоти.

Незадовільний стан доріг

Сьогодні ця проблема, на жаль, актуальна для кожного населеного пункту Київщини. Не винятком стала й Біла Церква. Історіями про те, як транспорт після руху міськими автошляхами залишався фактично без коліс, уже нікого не здивуєш. Взяти хоча б одну з найдовших вулиць міста – Олеся Гончара – не раз жителі, втомившись випрошувати у влади кошти на черговий ремонт дороги, самі закладали ями цеглою, щоб хоч якось добиратися до пункту призначення. Та білоцерківчани стверджують – дорога в центрі міста досить непогана, порівняно з вулицями, що знаходяться на околицях. Наприклад, жителям відомого білоцерківського мікрорайону Гайок не раз доводилося звертатися до мера за допомогою. Та поки фідбеку вони не отримали, і змушені самотужки «ремонтувати» дороги щебенем. Особливо ситуація загострюється після зими – тоді можна по-справжньому оцінити якість дорожнього покриття, і подякувати підрядникам, яких так ретельно обирала місцева влада. Та схоже, її представники проблеми в цьому не бачать, адже в бюджеті на 2019 рік кошти на ремонт доріг не передбачені.

Парк «культури»

Йдеться про Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Шевченка, який теж вже довгий час є скоріше проблемою, аніж місцем, де можна безпечно провести вихідні з дітьми. Окрім декількох комерційних дитячих майданчиків, застарілих небезпечних атракціонів та пари кафе відкритого типу, де розпивають спиртні напої, парк більше нічим похизуватися не може. Головне управління Держпраці у Київській області востаннє проводило перевірку комунального підприємства щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці у 2014 році. Наступна ж внесена в план на цей рік. Виходить, що майже 5 років атракціони на безпечність ніхто не перевіряв, та це не заважало їм постійно функціонувати. Попри те, що парк має постійне джерело фінансування – місцевий бюджет та дохід від оренди торгових місць та атракціонів, його стан постійно викликає обурення та занепокоєння в місцевих жителів. Вони скаржаться на те, що відпочивати там просто неможливо – лавки практично зруйновані, а фарба, якою їх покривали ще в радянські часи, повністю обдерта, асфальт на пішохідних доріжках вщент розбитий, а справність каруселей – під великими питанням. Окрім того, на місцях вже колишніх атракціонів валяються гори сміття, розбитого скла та арматури, можна навіть наштовхнутися на електричні дроти. Декілька років тому керівник парку представляв міській владі проект вдосконалення зони відпочинку та ідеї залучення коштів на його реалізацію, проте, попри мільйонний прибуток комунального підприємства, проект в життя так і не втілили. Містяни переконані – поки його не впорядкують, відвідування парку потрібно взагалі заборонити.

Нелегальні «наливайки»

Коли мова заходить про культуру та відпочинок, не можна не згадати про легендарні «наливайки», яких у місті хоч греблю гати. Акцизу ж дані заклади місту практично не сплачують, адже зазвичай збувають напої, які ніде не обліковуються. Та боротися з даною проблемою в Білій Церкві теж не дуже поспішають. Іноді відбуваються рейди поліції та громадських активістів такими місцями, та це все ж не заважає їм наступного дня працювати у звичному режимі. Навіть після того, як закон про заборону продажу спиртних напоїв після 22:00 вступив у дію, продавці знаходять способи розповсюджувати свою продукцію як в пляшках, так і на розлив. Наразі у місті на обліку перебуває більше 2000 осіб, що страждають на алкоголізм, а більшість злочинів вчиняються особами саме в стані алкогольного сп’яніння.

До слова, Біла Церква вже третій рік є лідером серед міст області з найвищою криміногенною ситуацією. І нещодавня спецоперація, проведена силами правоохоронних органів — це лише наслідок абсолютної інертності з боку місцевої влади. А також місцевих силовиків, які, схоже, зацікавлені в тому, щоб найбільше місто Київщини залишалося розплідником «тітушок» та бандитів…

Євгенія Любомирська, «Моя Київщина»

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top