Новости Киева

Історія одного художника з Броварщини: як врятувати унікальні розписи

У Броварському районі під час ремонтних робіт у школі знищили частину розписів живописця – члена спілки художників України. Про те, як вдалося відреставрувати унікальні картини, дізнавалася «Моя Київщина»

Київщина багата на талановитих людей. Тут створювали свої шедеври мистецтва такі видатні люди як Казимир Северинович Малевич, Тарас Григорович Шевченко, Катерина Василівна Білокур, Олександр Порфирович Архипенко, Ліна Костенко тощо. Проте є безліч тих, кому не вдалося зажити гучної слави, хоч їхні витвори гідні нашого захоплення не менше, ніж твори інших діячів.

Воєдило Лев Леонідович – живописець, член Національної спілки художників України; людина, яка все своє життя присвятила мистецтву. Він народився 18 лютого 1962 року у селі Бихольцівка на Чернігівщині. Батьки побачили в малого Левка хист до малювання, тому вирішили віддати сина навчатися в республіканську художню школу. Згодом він поступив до Київської Академії мистецтв, де розпочалася його активна творча діяльність.

Мистецтво відрізняється від фото тим, що у картині дуже тонкі грані кольорів. І не кожен митець має талант до ювелірної обробки цих граней. – Воєдило Алла Миколаївна, дружина Левка Леонідовича.

Твори молодого художника неодноразово прикрашали зали під час республіканських виставок, займали призові місця на конкурсах. Лев Леонідович обожнював писати картини на історичну тематику, описувати природу, її змінний настрій та вишукану досконалість. Він майже щодня створював новий етюд, в якому блискавично відображав стан природи.

Я йому часто казала: «Левко, візьми пензля краще, ніж зі мною сваритися», і він дійсно йшов до своєї студії малювати! – Воєдило Алла Миколаївна.

Дружина була для нього і музою, і порадницею, і вірним другом. Вони часто писали разом, прибирали майстерню, готували грунти для майбутніх картин.

Стиль його творів має народні риси, проте мистецтвознавці характеризують його як декоративно-монументальний живопис.

Лев Леонідович іще зі студентства почав працювати вчителем малювання в школі села Погреби Броварського району. Колеги згадують про Левка як про людину дуже розумну, начитану, глибоку. Він проводив просвітницьку роботу з вчителями: влаштовував поїздки до театрів, організував екскурсію до Чернігова. Лев Леонідович часто дарував свої натюрморти колегам.

Він жив своєю справою, тому вмів зацікавити і дітей до малювання, а ті, в свою чергу, обожнювали вчителя. З дітьми він вивчав не лише те, що прописане шкільною програмою, він вчив їх малювати олівцями, акварелями, гуашшю, чеканити на залізі, а також малювати на склі. Роботи дітей завжди займали призові місця в районних, обласних та всеукраїнських конкурсах. Окрім цього Лев Леонідович проводив гурткові роботи, де завжди було багато дітей.

Свого часу живописець зробив школі подарунок – розписав частину стін в класах, фойє, їдальні, коридорах. Всі його роботи різні і за жанром, і за формою написання. Є роботи, в основу яких покладений сюжет казок, є твори з повчальним характером та соціальною тематикою. Він розписав школу за свої кошти, бо займаючись улюбленою справою, він відпочивав душею.

Левко Леонідович працював доволі швидко, ніби граючись розписував стіни, – згадують його колеги.

Улітку 2017 року вчителька музики зі школи у Погребах Оксана Михайлівна звернулась до адміністрації школи, коли побачила як під час ремонтних робіт почали замальовувати картини Левка Леонідовича. Проте школа не в праві була щось змінити, оскільки план реконструкції та ремонтних робіт був складений сільрадою. Незважаючи на це, жінка не зупинилась і пішла говорити з сільським головою. Після довгих переговорів вона досягла свого: сільрада і адміністрація школи пішли на зустріч, виділили фінансування і зберегли розписи.

Адміністрація була не проти збереження малюнків на стінах, але робочі не хотіли морочитись, – коментує ситуацію Оксана Михайлівна.

Знищення творів Лева Воєдила мало свою досить довгу історію: чотири картини в класах, у фойє та картину женців в їдальні знищили протягом 10 років іще за життя живописця. Тоді на це не звернули уваги, проте цього року дружина художника почала реставрацію пошкоджених розписів. Будучи викладачем кафедри Дизайну в коледжі «Україна», вона мала змогу залучити до цієї роботи студентів, які пройшли таким чином навчальну практику.

Реставратор як медик –  головне не нашкодити. Наша задача зберегти і законсервувати, – каже дружина Алла Миколаївна.

Адміністрація школи також допомагає проводити реставраційні роботи: закупила пензлі, фарби, лаки. Наразі повністю відновлений малюнок лише в одному класі, але, за словами вчителів, він виглядає наче заново написаний. Далі продовжать рестраврацію творів майстра і в інших приміщеннях.

На жаль, такі ситуації не поодинокі в сучасному світі, коли зникають цікаві — абсолютно унікальні — речі. Тому треба бути не байдужим і відстоювати право на життя витворів мистецтва. В такій ситуації не можна боятись говорити публічно, бо таким чином можна залучитися підтримкою людей. Якщо ви знаєте про схожі ситуації, які трапились у вашому місті чи селі, не зволікайте, напишіть нам (або зателефонуйте), люди мають знати видатних митців-земляків.

Ольга Розум, «Моя Київщина»

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top