Новини Корупції

Інтелектуальне рейдерство. Харківська компанія «Здоров’я народу» намагається захопити ринок медпрепаратів

ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу» хоче за допомогою судів блокувати постачання життєво необхідних пацієнтам препаратів в українські медзаклади використовуючи псевдопатентирование медичних препаратів.

Недобросовісна конкуренція є основною проблемою української економіки. Одним з важелів довгий час були суди, які шляхом постановлення ухвал про забезпечення позову дозволяли здійснювати рейдерські захоплення цілих комплексів підприємств. Але часом заручниками таких дій стають пацієнти, і в даному випадку пацієнти Інституту нейрохірургії ім. Ромоданово, клінічної лікарні ГУД, міської лікарні екстреної медичної допомоги Запоріжжя, Подільського онкологічного центру та інших медичних установ, які незабаром будуть позбавлені знеболюючих препаратів.

Новою формою рейдерства, в даному випадку – інтелектуального, в нашій країні став патентний троллінг. Його суть полягає в тому, що несумлінна особа, не будучи винахідником або виробником продукції, подає заявку на реєстрацію патенту на об’єкт права інтелектуальної власності, наприклад, на корисну модель або промисловий зразок, істотні ознаки якого давно відомі у світі, так що він не відповідає критерію новизни. Причому українській судовій практиці приклади патентного троллінгу давно відомі. Одним з прикладів є рішення ВССУ від 22.06.2016 по справі №760/20577/14-ц про блокування ввезення гумових пробок для відкупорювання флаконів, широко використовуються в фармакології.

Механізм патентного троллінгу в нашій країні простий – після отримання патенту особа вимагає виплачувати винагороду за використання об’єкта або перешкоджає ввезенню товарів на митну територію України шляхом внесення інформації про належні йому права в Митний реєстр об’єктів інтелектуальної власності. Причому внести таку інформацію до Реєстру просто — базовим документом є патент, а плата із заявника не стягується.

Читайте також: Комунальне рейдерство в ОСББ «РК Ультра» і його баталії у харківських судах

Далі митні органи отримують право зупинити митне оформлення товарів. і якщо постаратися, затримати його можна на невизначений термін. Жодної відповідальності за такі дії ні сам «троль», ні держава не несе. Бізнес же в зв’язку з цим несе колосальні збитки, які йому ніхто не компенсує, а в деяких випадках подібні ситуації становлять загрозу і для звичайних громадян — зокрема, коли йдеться про медичні препарати або обладнанні.

Таким патентним тролем в даний період часу виступило ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу». Компанія раптом вирішила стати на українському ринку монополістом за рахунок прямого знищення конкурентів з допомогою судів. В останні 6 років «Здоров’я народу» системно займається інтелектуальним рейдерством, застосовуючи методи патентного троллінгу. Належні власники патентів роками судяться з цим підприємством, визнаючи недійсними псевдопатенты.

Наприклад, у 2013-2016 роках ТОВ «Здоров’я народу» подало на реєстрацію 5 комбінованих позначень: «Атрогрел» і «Кратал Здоров’я», «Тривалумен-Здоров’я», «Бипролола» і «Венорутинол», які фактично дублювали назви лікарських засобів Борщагівського хімфармзаводу (БХФЗ). Останній звернувся до суду з позовами, в результаті чого три свідоцтва, отриманих «Здоров’я народу», були визнані недійсними.

У червні 2017 року Київський апеляційний госпсуд підтвердив незаконність реєстрації «Здоров’я народу» лікарського засобу «Эспузин-Здоров’я» із-за схожості назви з препаратом «Еспумізан», зареєстрованим німецької Berlin-Chemie (Menarini Group). Примітно, що процес тягнувся з 2013 року, справа двічі переглядався судами першої та апеляційної інстанцій (справа №910/6197/13).
Втім, на цьому «Здоров’я народу» і не думала зупинятися. Як випливає з матеріалів справи №910/30096/15 за позовом компанії Novartis AG, яка є власником знаків для товарів і послуг «Экзодерил» і «EXODERIL» (обидва захищені свідоцтвами України), ТОВ знову спробувало «позичити» чужий продукт. У 2017 році суд визнав свідчення «Здоров’я народу» на псевдопатенты недійсними.

Тобто суди у своїй практиці неодноразово ставали на захист справжніх власників від недобросовісної конкуренції та патентних тролів. Однак з якихось причин у харківських судах вирішили зробити навпаки.

В даному випадку під «новий виток практики» потрапила продукція виробництва АТ «Калцекс» (Kalceks, AS, Латвія), офіційним дистриб’ютором якої є ТОВ «Диатом».

В кінці 2017 року «Здоров’я народу» зареєструвало за собою патенти на лікарські засоби, аналогічні тим, які виробляє і поставляє в Україну «Калцекс»: «Морфін», «Діазепам», «Промедол» і «Фентаніл». Інформацію про «права» «Здоров’я народу» на ці препарати внесли в Митний реєстр об’єктів інтелектуальної власності. Внаслідок цього продукція АТ «Калцекс», яка була поставлена українського дистриб’ютора «Диатом», була заблокована до ввезення на митниці і на даний момент припадає пилом на складі, хоча ці медикаменти необхідні пацієнтам.

Цікаво в цій історії те, що незважаючи на прямі санкції за зловживання правами, які прописані в процесуальних кодексах, суди спокійно сприймають те, що «Здоров’я народу» закидає їх позовами до відповідачів з аналогічним предметом спору і з аналогічних підстав. Так, до Господарського суду Харківської області було подано 14 (!) аналогічних позовів, Харківський окружний адміністративний суд — 11, а в Московський райсуд Харкова — 5. Причому, це один з найбільш зручних інструментів для того, щоб забезпечити потрапляння справи, врешті-решт, до «потрібного» судді. В юридичному середовищі така тактика іменується «барабаном»: інші позови, що потрапили «не туди», потім відгукуються. Приміром, з 14 позовів, поданих до Господарського суду Харківської області до ТОВ «Право-ресурс», ТОВ «Диатом» та інших, у яких «Здоров’я народу» просило суд заборонити «Диатому» здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських засобів виробництва «Калцекс», а також зупинити митне оформлення цих лікарських засобів. Всі, крім одного, були відкликані.

Аналогічна ситуація має місце у Харківському окружному адміністративному суді, куди «Здоров’я народу» подало 11 позовів до Київської митниці ГФС, Державної фіскальної службі України та ТОВ «Диатом». 6 вересня 2018 року суддя того суду Михайло Спиридонов прийняв до провадження справу і своїм визначенням заборонив «Диатому» ввезення та реалізацію на території України засобів виробництва «Калцекс». Ряд інших справ просто повернули. Примітно, що ввівши суд в оману, «Здоров’я народу» обгрунтувало позовну заяву тим, що воно нібито володіє виключними майновими правами на певні знаки для товарів і послуг. І суд фактично «на слово» повірив позивачу, хоча Мінекономрозвитку у своєму офіційному листі за підписом заступника міністра Михайла Титарчука прямо вказує, що зареєстровані «Здоров’я народу» знаки «Морфін-ДТ», «Фентаніл-ДТ», «Промедол-ДТ» містять у своєму складі Міжнародні непатентовані назви фармацевтичних субстанцій: промедол, морфін, фентаніл, і в зв’язку з цим така реєстрація не може бути (!) підставою для заборони або обмеження щодо імпорту в Україну будь-якою особою препаратів, які містять зазначені назви, в тому числі і АТ «Калцекс».

У Московському райсуді солідарність з колегою, очевидно, для закріплення його рішення (оскільки позовні вимоги ідентичні) суддя Олександр Майстренко виніс ухвалу про забезпечення позову, якою заборонив «Диатом» ввезення та реалізацію медикаментів. На даний момент «Диатом» подало апеляційну скаргу про скасування ухвали про забезпечення позову, і 2 січня 2019 року Харківський апеляційний суд прийняв її до провадження (суддя-доповідач Роман Піддубний, судді Круглова Світлана і Олена Тычкова).

Вищезазначені справи не розглядаються судами по суті, хоча патенти, які є предметом захисту у всіх цих процесах, ще 2 липня 2018 року були визнані Господарським судом Києва недійсними. Зазначене рішення по одній із справ набуло чинності 27 вересня 2018 року, а новий Верховний Суд 18 грудня 2018 року залишив його без змін. З єдиного реєстру прав інтелектуальної власності відомостей про наявність у ТОВ «Здоров’я народу» прав на корисні моделі «Морфін», «Фентаніл», «Диазепекс», «Промедол» виключені.

Разом з тим, в судах зволікають з остаточним рішенням. Так, у Харківському апеляційному адміністративному суді прийнята до виробництва ще 18 жовтня 2018 року апеляційна скарга ТОВ «Диатом» досі не розглянута. Слухання справи переносився 8 разів — зрозуміло, за клопотанням «Здоров’я народу». Потім, у грудні 2018-го в зв’язку з формуванням замість Харківського Другого апеляційного адміністративного суду виробництво передали іншій колегії суддів. З-за такого зволікання, яке не в’яжеться з завданнями судової реформи, продукція «Калцекса» вже 4 місяці не поставляється в медичні установи. І якщо найближчим часом справу не буде розглянуто, пацієнти Інституту нейрохірургії ім. Ромоданово, Клінічної лікарні ГУД, Міської лікарні екстреної медичної допомоги Запоріжжя, Подільського онкологічного центру та інші будуть позбавлені вкрай необхідних знеболюючих препаратів.

Аналогічна ситуація з розглядом іншої справи в Харківському окружному адміністративному суді: незважаючи на відсутність предмету захисту (визнання патентів недійсними), суд з якихось причин призначає комплексну експертизу на їх новизну, а розгляд клопотання про поновлення справи переносить. І поки триває ця тяганина, «Здоров’я народу» цим успішно користується і поширює серед установ охорони здоров’я листи, що містять неправдиві відомості щодо наявності у нього патентів, які обмежують господарську діяльність «Диатома» за розпорядженням лікарськими засобами виробництва АТ «Калцекс» на території України.

Поставити крапку в цьому процесі і відновити справедливість може тільки суд. Проте він не поспішає… А оскільки мають місце очевидні порушення антимонопольного законодавства, «Диатом» вирішило паралельно застосувати інший механізм і подала до Антимонопольного комітету України заяву про те, що «Здоров’я народу» вчинило порушення, передбачене ст. 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Це стосується порушення обмеження імпорту лікарських засобів, а саме наркотичних анальгетиків у формі ін’єкційних розчинів на територію України з використанням деклараційних патентів, які були отримані неправомірно (що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили), а також неправомірно отриманих свідоцтв на знаки для товарів і послуг.

Примітно, що на тенденцію подачі т. н. «штучних» позовів звернув увагу і новий Верховний Суд:
«Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується ї принципу res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведна проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христовий проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до залишкового рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою — домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, за наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано».

Втім, чи візьмуть до уваги суди цю позицію, поки не відомо.

Якщо Вам відомі факти про порушення прав і інтересів бізнесу, повідомляйте в Редакцію сайту «Верховенство права».

За матеріалами: sud.ua

 

Теги: Борщагівський хімічний фармацевтичний завод, Харківське фармацевтичне підприємство Здоров’я народу , Диатом, Калцекс, Спірідонов Михайло

Коментарі 0

Залишити коментар
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top