Новости Киева

Допомога фермерам: чому Київщина і тут пасе задніх…

Хоча підтримка аграрного сектора передбачена законами, там мова йде здебільшого про загальні декларації та принципи фінансування, а практична реалізація цієї політики здійснюється вже через інституції виконавчої влади, а саме – через спеціальні програми підтримки агробізнесу, які ґрунтуються на відповідному фінансуванні з бюджету, в тому числі і через здешевлення комерційних кредитів. Як це працює насправді, розбиралася «Моя Київщина»

Під час нещодавньої зустрічі заступника міністра аграрної політики та продовольства Віктора Шеремети з представниками регіональної та місцевої преси Київщини обговорювалися питання допомоги фермерським господарствам  та одноосібникам з боку держави та фінансових установ.

Як виявилося, далеко не всі фермери знають про подібні програми, а ті хто чули про них, часто побоюються, що допомога ця згодом може їм вийти боком. Причому, найбільш активно використовують програми підтримки фермери Галичини та Волині, а найменше – селяни Київщини та Дніпропетровщини. Раніше і сусідня Чернігівщина також ігнорувала подібні програми, але останнім часом суттєво посилила роботу в цьому напрямку.

Оскільки потужні агрохолдінги мають власні можливості для залучення фінансів та інвестиції, останнім часом у планах короткотермінових бюджетних програм акцент робиться саме на підтримці невеличких фермерських  господарств та одноосібників, які утримують на власному подвір’ї велику рогату худобу.

Останні,  приміром, за статистикою, забезпечують 73% постачання молока і сумарно виробляють 7,6 млн тон молочної сировини, але саме такі господарства найбільш вразливі через здорожчання кормів, зростання вартості утримування та ризики епідемій. Що пропонує уряд? Перш за все, перетворити корову із статті затрат на джерело прибутку. Суттєвою допомогою тут стане виплата дотацій в 2500 грн на молодняк в рік.

Нагадаємо, що всього на підтримку фермерства у державному бюджеті на 2019-й фінансовий рік закладена сума в 1 044,5 млн гривень. З них, підтримка реалізується за бюджетними програмами:

— «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» –  800,0 млн гривень;

— «Надання кредитів фермерським господарствам» – 244,5 млн грн., з яких 200 млн грн. за рахунок загального фонду та 44,5 за рахунок спеціального фонду.

Приблизно третина мільярда власне передбачена на компенсацію утримання корів для одноосібників.

Як вже зазначали, Київщина та Дніпропетровщина замикають «турнірну таблицю» всеукраїнського чемпіонату підтримки фермерства. Для контрасту: на Волині зареєстровано 500 фермерських господарств, 300 з них – подали заявки на одержання к компенсації, тоді як на Київщині – лише кілька десятків спромоглися на це.

За інформацією Мінагропрому, на сьогодні за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» 44 фермерським господарствам Київської області нараховано 2,6 млн грн бюджетних коштів, та за програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» 23 фермерським господарствам – 9,8 млн грн.

За інформацією заступника міністра Шеремети, державна допомога фермерам здійснюється за восьми основними напрямками фінансування:

— Часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію;

— Часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;

— Фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

— Часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва;

— Здешевлення кредитів;

— Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) – новоствореним фермерським господарствам;

— Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених);

— Додаткова фінансова підтримка фермерських господарств із статусом сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів /голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як з’ясувалося, після загальної чистки банківської системи у 2014-2016 роках, до кредитування фермерів залучали переважно чотири державних банки, але нині до цієї роботи знову звернулися й комерційні банки. Приміром, комерційний банк «Львів» охоче цікавиться питаннями проблемами кредитування київських фермерів.

Які критерії для отримання фінансової допомоги з боку держави?

Фінансовий обіг фермерського господарства не має перевищувати суми в 20 млн гривень. Фермер мусить мати зареєстровану земельну ділянку. Причому, якщо раніше допомога йшла виключно зареєстрованим юридичним особам, то нині розглядається питання й допомоги тим аграріям, які зареєстровані і як фізичні особи.

Загалом, докладна інформація про усі  види допомоги агровиробничникам,  розміщена на міністерському порталі та на сторінці агровідомства у Facebook.

Для збалансування пенсійного фонду з наступного року на селі має запрацювати й механізм доплати на сплачування єдиного соціального податку. Передбачається така пропорція: 10 відсотків від необхідної суми сплачує людина, 90% компенсує держава.

Аби наблизитися до стандартів Європи,у перспективі заплановано створення Єдиного реєстру агровиробників. Це унеможливить створення «паперових» агрокооперативів. А збільшення кількості реальних фермерських господарств  сприятимуть подальшої кооперації селян між собою.

Причому заступник міністра передбачає, що ті ж утримувачі корів на власному подвір’ї, якщо вони живуть неподалік столиці, мабуть ще довгий час будуть самостійно реалізовувати молочну продукції на київських ринках, а для тих, хто мешкає на околиці регіону, є резон об’єднувати зусилля для закупівлі, приміром, колективного молоковозу.

Перспективними, на думку заступника міністра, є співпраця аграріїв у трикутнику «Фермер-банк-постачальник», а також спільні проекти з Укрзалізницею по будівництву елеваторів неподалік залізниці, що може суттєво покращити логістику агробізнесу.

Говорив Віктор Шеремета й про сезонні дисбаланси в цінах на різні види продовольства на внутрішньому ринку, відзначивши й парадокс:  Україна – один зі світових лідерів за експортом аграрної сировини, хоча ціни на продовольство внутрішньому ринку в нас – подекуди дорожче, ніж у тій же Польщі.

А оскільки ми знаходимося на порозі запровадження ринку землі, на думку агрочиновника, посилення інформованості населення у сфері аграрних відносин має неабияке значення, зокрема, і у питаннях щодо державної підтримки фермерства у Київській області.

Олександр Воронін, «Моя Київщина»

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top