Новости Киева

Директор департаменту освіти і науки Київської ОДА Віра Рогова: Для нас головне – якість і доступність усіх освітніх послуг


Віра Рогова

Про реформування навчальних закладів на Київщині, створення інклюзивно-ресурсних центрів, а також вирішення проблеми недобудованих шкіл «Моя Київщина» поспілкувалася з директором департаменту освіти та науки КОДА Вірою Роговою

— Який результат створення опорних шкіл та оптимізації шкіл на Київщині?

— У 2016 році ми починали створювати елітні заклади сільської місцевості, аби в кожному районі школа надавала усі можливі послуги та мала найпотужніше обладнання. Опорні школи почали створювати, як тільки вийшло відповідне положення уряду. І ми виграли. Тому що держава на той час забезпечила комп’ютерну техніку, перевезення дітей шкільними автобусами, а на сьогодні вже є потужний фінансовий ресурс: субвенція на опорні школи, обладнання, автобуси.

Сьогодні маємо 40 таких шкіл в Київській області, але будуть створені й інші. І зараз ініціаторами створення таких шкіл є не ми, а люди, які зрозуміли, що у таких навчальних закладах набагато вища якість освіти, є доступ до сучасного обладнання та підготовлений оновлений викладацький склад.

—  Як функціонує в Київській області мережа новостворених профільних навчальних закладів?

— Відповідно до закону про освіту, школа третього ступеня визначена профільною або професійною. Відтак, було створено 11 нових академічних ліцеїв. Нахил робимо на математичному та лінгвістичному напрямі. Це те, у чому в нас є потреба та недопрацювання.

Для цього виділені державні кошти та обладнання. Також інститут післядипломної освіти проводить навчання наших фахівців саме математичного та лінгвістичного профілів. Для нас дуже важливо серйозно попрацювати над змістом профільної школи.

— Які зрушення є в питанні інклюзивної освіти?

— Нашим баченням була необхідність функціонування інклюзивно-ресурсних центрів у кожному місті та районі області. Так, на Київщині станом на сьогодні діє 41 інклюзивно-ресурсний центр. Ми ще не знаємо, як працюватимуть цьогоріч ті об’єкти, які розташовані в новостворених громадах. Але навіть якщо вони не відкриються в цих громадах, то послугою можна буде скористатися в районі.

Як реалізовується на Київщині така новація як мобільні інклюзивно-ресурсні служби?

— У нас започаткована така цікава модель інклюзивної освіти – перевізна. Якщо дитина знаходиться в радіусі 15 км від школи і не може сьогодні відвідувати школу, їй можуть надати автомобіль. Це запроваджено, наприклад, у Васильківському районі.

— Проблему недобудованих шкіл так і не вирішили? У Бородянському районі – у Микуличах – школа стоїть недобудованою вже років з 20…

— Школа в Микуличах до 1 вересня буде закінчена в новому форматі. На 80% вона вже готова. Там буде цікавий сучасний комплекс для надання оствітніх послуг.

У Петропавлівській Борщагівці в липні буде відкритий сучасний ліцей на 950 місць за кошти селищної ради. У Софіївській Борщагівці тривають роботи, але на перше вересня ще не встигнемо закінчити. Також зараз будується школа в Чабанах, у яку вкладені чималі кошти.

Проходять роки, а школи так і залишаються нездатними надавати освітні послуги учням. У чому головна проблема недобудованих шкіл?

— На жаль, Департамент освіти не впливає на будівництво. Ми, освітяни, не залучені до цього. Начебто вже й кошти є…

— Як тоді забезпечується доступ до освіти дітей, які мали би навчатися в цих недобудованих школах?

— Деякі школи працюють в 2-3 зміни. Зокрема, у Києво-Святошинському районі, який дуже серйозно розбудовується. Ми сьогодні не маємо достатню кількість закладів, щоб забезпечити навчання в одну зміну. І така ж ситуація й щодо дошкільних закладів. Ми їх будуємо, але там не вистачає місць у повному обсязі.

— Як ви вирішуєте проблему з дефіцитом дитсадочків?

—  Нашою метою є те, щоб у кожному селі був дитячий садочок. Там, де їх немає, створили на базі шкіл. Таких НВК та НВО в нас 234. Дошкільнята в нас не возяться. Вони всі знаходяться на території рідного села та навчаються у своїх школах.

— Чи виправдала реалізація концепція Нової української школи на Київщині свої очікування?

— Ми почали працювати над сучасним закладом, який тоді називали ще не Нова українська школа (НУШ), а Новий освітній простір (НОП). Закладали чотири пріоритетні напрями, які є й у НУШ, тому нам було легко ввійти в нову концепцію. Це — сучасний зміст, мотивований учитель, ефективний керівник і НОП, який ми вже забезпечували обладнанням, як за місцеві, так і за обласні кошти.

Сьогодні ми вже маємо напрацювання по цих напрямах. Ми першого ж року дали 60 шкіл для НУШ на регіональному рівні. І зараз бачимо, що рухаємося в правильному напрямку, адже для нас головне – якість і доступність усіх освітніх послуг.

Спілкувалася Марина Венцурик, «Моя Київщина»

Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top