Головні новини

Брак кадрів: 2019 року роботодавці піднімуть зарплати на 10-20%

Невелике економічне зростання і збільшення трудової міграції призвели до того, що в Україні спостерігається брак кадрів, так званий ринок здобувача.

Роботодавцям не вистачає офісних співробітників, так і, навіть більшою мірою, представників робочих спеціальностей.

Хоча роботодавці не можуть запропонувати «європейські зарплати», але вони змушені конкурувати за кращі кадри, і, за оцінками експертів, їм доведеться підняти зарплати в 2019 році в середньому на 10-20%.

За даними кадрового порталу «HeadHunter Україна» (hh.ua), в 2018 році структура вакансій змінилася незначно, а загальні тенденції збереглися з 2017 року. Так, найбільша кількість вакансій пропонували у сферах «Продажі» (17-19% від усіх вакансій), «ІТ, телеком» (10-12%) і «Маркетинг» (7%).

Це говорить про стабільний попит на фахівців у цих сферах. Також до топ-5 увійшли галузі «Робочий персонал» і «Виробництво» (по 5-6% кожна).

У минулому році незначно зросла кількість вакансій у сферах ІТ, телеком», «Бухгалтерія», «Адміністративний персонал», «Автобізнес», «Мистецтво, розваги», «Виробництво», «Будівництво». Проте у цілому рівень пропозиції на ринку праці протягом року в усіх сферах був стабільний, відчутні коливання зафіксовані не були.

Серед сезонних сплесків можна відзначити нішевий попит, наприклад, на шукачів зі сфер «Наука і мистецтво», «Готельний бізнес», «Краса і спорт». До сфер з найменшою кількістю пропозицій з працевлаштування увійшли «Страхування», «Державна служба» та «Гірська промисловість».

За словами директора HR-провайдера Smart Solutions Тетяни Скачко, в 2018 році роботодавці найчастіше шукали нових співробітників, щоб замінити пішли в інші компанії (у вигляді високого попиту на кандидатів), також спостерігалася тенденція розширення штату, в цілому протягом року зростала чисельність зайнятості українців практично у всіх сферах.

Ринок праці стабілізувався через зростання української економіки. У 2018 році роботодавці найчастіше шукали фінансових фахівців, HR, виробничі позиції. Рідше спостерігався пошук працівників з продажу, маркетологів.

«Однозначно зростає потреба ринку в ІТ-фахівців і менеджерів (SMM — і digital маркетологах, девелоперів і тестировщиках з досвідом роботи), фахівців з продажу, управління персоналом, вузькопрофільних інженерів, а також кваліфікованих водіїв і будівельників», – додає Ірина Прудникова, директор компанії ANCOR Ukraine.

З іншого боку, як зазначає Жанна Балабанюк, генеральний директор компанії RC Kyiv Group LLC, роботодавці шукають високопродуктивних професіоналів, здатних реально добре працювати з високим внутрішнім рівнем мотивації різного рівня кваліфікації. Це основний запит на ринку праці.

Бути середнього або низького рівня кваліфікації або робочим або офісним працівником – вже не достатньо для отримання хорошої роботи. Потрібно бути готовим багато і якісно працювати, постійно навчатися і досягати високого рівня бізнес-результатів.

За словами HR експерта сайту Rabota.ua Тетяни Пашкиной, в 2019 році можна очікувати продовження домінування попиту на кадри у сфері виробництва, ІТ і продажів. Також високий попит на кадри в ритейлі, сфері гостинності (ресторани і готелі), автобізнесі і логістики.

Тренди ринку

За словами Тетяни Пашкиной, можна відзначити наступні основні тенденції українського ринку праці:

  • посилення конкуренції роботодавців за претендентів;
  • дефіцит кваліфікованих і прийнятних кадрів;
  • необхідність «перекуповувати» кадри;
  • зростання конкуренції між українськими та іноземними роботодавцями;
  • серйозне зростання попиту на некваліфіковані і недипломированные кадри;
  • більш швидке підвищення зарплат в Західній Україні порівняно з іншими регіонами (трудова міграція змушує більш активно «підтягувати» рівень зарплат).

Вже кілька років в Україні спостерігається «ринок здобувача». «Кількість відгуків на вакансії неухильно падає, відчувається гостра нестача як висококваліфікованих спеціалістів, так і «робочих рук», що відбивається і на зростанні конкуренції серед роботодавців, а значить, і зарплатних очікувань кандидатів, розширенні соцпакетів для співробітників і збільшення різноманітності мотиваційних програм. В поточному році цей тренд збережеться», – підкреслює Ірина Прудникова.

Втім, головний фактор тиску на рівень українських зарплат і ситуацію на кадровому ринку в цілому справляє трудова міграція: Польща, Чехія, Німеччина і Росія полегшують доступ українських кадрів на їхні ринки. При цьому їх базові фінансові умови мінімум в 2-3 рази вище, ніж в Україні.

«Трудова міграція і дефіцит робочої сили різного рівня кваліфікації – це вже не одна з ключових тенденцій ринку праці, а головний фактор, який визначає його розвиток. У зв’язку з цим роботодавці вже почали працювати над HR стратегіями утримання робочої сили. Це як окремо взяті компанії, так і професійні асоціації. Але ці заходи за великим рахунком недостатні.

Це не утримує, більшість їде, шукає не просто вище оплату та умови праці. Вони їдуть за кращою інфраструктурою, в рази більш високими соціальними гарантіями та іншим майбутнім своїх дітей», – зазначає Жанна Балабанюк.

З іншого боку, не всі трудові мігранти залишаються з позитивним досвідом роботи за кордоном. За словами керівника департаменту пошуку та підбору персоналу компанії StaCo Олександра Бойка, трудова міграція українців відбувається хаотично.

Люди часто отримують не ті умови роботи, які були обіцяні, їм доводиться працювати практично без вихідних по 12 годин на добу, отримувати штрафи під надуманими приводами, проживати у поганих побутових умовах, а рівень захисту їх інтересів найчастіше вкрай низький, а скаржитися просто нікуди. Це вже не трудова міграція, а трудове рабство.

Крім того, за словами Тетяни Пашкиной, все більш важливим стає бренд роботодавця з високою корпоративною культурою. У таких компаніях співробітники відчувають себе більш захищеними, а рівень зарплат не є абсолютною цінністю для співробітника.

Ще однією тенденцією ринку праці Жанна Балабанюк називає структурування та розвиток ринку віддаленої роботи. «Це як альтернатива для персоналу, що проживає в різних регіонах (бути зайнятим і заробляти не менше, ніж середня зарплата, у своєму населеному пункті, а часто і значно більше), так і можливість виходу і роботи на глобальному ринку праці. Українці входять в топ-5 країн віддалених співробітників, і мова йде не тільки про фрилансерах, але і про повну або часткову роботі віддалено на постійній основі», – говорить експерт.

Зарплатні перспективи

Згідно з оцінками компанії ЕЙ, в останні роки зарплати зростали в середньому на 12-14%. За оцінками Rabota.ua протягом 2018 року оголошена зарплата у вакансії роботодавців в середньому зросла на 10%. Але якщо порівнювати окремі квартали 2018 року з аналогічним періодом 2017-го, то приріст становить приблизно 30%.

Це говорить про те, що роботодавці в 2018 році стали більш системно переглядати зарплати, вони закладають зростання зарплат на початку року, а по ходу календарного періоду проводять коригування (в сторону збільшення) в залежності від власної ситуації з кадрами.

«Не всі роботодавці переглядають зарплати на піврічної-річній основі з урахуванням сформованої інфляції. Це роблять самі просунуті компанії – західні і ті, хто працює на конкурентних ринках з високою нестачею кадрів. Вони щокварталу моніторять рівень зарплати і коригують її раз у півроку. Але різні сфери економіки мають різну динаміку розвитку», – додає Тетяна Пашкіна.

Експерти оцінюють середній зростання зарплат в 2019 році на рівні 10-20%. Нагадаємо, що в Нацбанку очікують уповільнення темпів зростання зарплат в Україні: номінальних зарплат на 16% до 2019 року і на 10% в 2020 році, відповідно, або на 7 і 5% у реальному вираженні. Причини – зниження динаміки трудової міграції, уповільнення зростання підвищення «мінімалки» і зарплат у держсекторі.

У меморандумі з МВФ в 2019 році закладено повна заморозка на рівні 2018 року зарплат держслужбовцям і обмеження зростання зарплат бюджетників на рівні 9,4%. За оцінками Мінфіну, середньомісячна зарплата в 2019-2021 роках складе 10,1, 11,5 і 12,8 тис. грн відповідно, тобто підвищення складе приблизно 11-14%.

«Уповільнення зростання зарплат частково можливо через зниження відтоку українських фахівців в ближнє зарубіжжя. Це стосується більше серйозних професій. Якщо говорити про робітничої спеціальності, то тут відтік буде збільшуватися, а уповільнення навряд чи відбуватиметься», – зазначає Тетяна Скачко.

За словами Тетяни Пашкиной, зарплати будуть зростати, але це не системне підвищення на певний відсоток у всій економіці. Підвищення торкнеться галузі, де не вистачає кадрів, а в інших сферах економіки торкнеться ключових співробітників для їх утримання.

З іншого боку, за словами Тетяни Скачко, фінансові очікування кандидатів зростуть в середньому на 25-30%, але це, м’яко кажучи, не критерій для роботодавців. «Фінансові очікування шукачів традиційно випереджають темпи зростання бюджетів роботодавців на 10-30% в залежності від дефіциту на ринку за різними спеціальностями», – пояснює Ірина Прудникова.

«Рівень запитів претендентів тільки збільшується із зростанням вартості життя в країні. Орієнтир – від 500 євро в сфері послуг до 1000 євро в виробничому секторі. Це те, на що однозначно повинні орієнтуватися українські роботодавці в якості базових окладів.

Цього можна досягти, тільки якщо український бізнес буде орієнтуватися на продаж своїх товарів та послуг на глобальному ринку», – резюмує Жанна Балабанюк.

Юрій Григоренко,
21.01.2019
17:16
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top