Новини Корупції

Боротьба вогкості з цвіллю: Як Коломойський вивів з «Украфты» мільярд доларів

Боротьба вогкості з цвіллю: Як Коломойський вивів з «Украфты» мільярд доларів 11.02.2019

За допомогою нехитрої схеми група «Приват» Ігоря Коломойського вивела з «Укрнафти» $1,1 млрд, з яких половина могла б поповнити бюджет державного «Нафтогазу України», пише БизнесЦензор.

Одне непомітне, але знаменна подія сталася 31 грудня 2018 року. У цей день минув строк поставки нафтопродуктів на суму 6,6 млрд грн, які напівдержавна компанія «Укрнафта» перерахувала в далекому 2015 році в якості передоплати нікому невідомим двадцяти чотирьом компаніям.

Бензин і дизельне паливо на $300 млн (за курсом 2015 року) «під ялинку» бородатий Дід Мороз не приніс.

Це стало несподіванкою хіба що для голови»Укрнафти» Марка Роллинса, що всі три роки з «обережним оптимізмом» очікував, що паливо буде поставлено.

Чекав і вірив настільки сильно, що всіляко захищав своїх дебіторів від Національного антикорупційного бюро (НАБУ), яке намагалося допомогти британцеві повернути його компанії гроші.

Але замість допомоги адвокати «Укрнафти» наїжачились десятками клопотань, вимагаючи заборонити детективам продовжувати розслідування.

Глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв, він же голова наглядової ради «Укрнафти», спочатку по-філософськи порівнював проблему дебіторської заборгованості нафтовидобувної компанії з цвіллю, вважаючи за краще боротися з вогкістю, тобто змінювати менеджмент.

А коли це не спрацювало — поклав всю відповідальність на бездіяльних правоохоронців.

Спільними зусиллями ще 6,6 млрд грн поповнили графу «прострочена заборгованість». При тому що там вже значилося 11 млрд грн.

Нехитрий спосіб виведення грошей на бік був відпрацьований менеджментом і його кураторами з числа міноритарних акціонерів вже давно.

Хрещення мазутом

Почалося все з мазуту від дніпропетровської компанії «Ріаліз Ойл». У лютому 2012 року «Укрнафта» перерахувала цій структурі 1,48 млрд грн авансу за 239 тис. т мазуту. За тодішнім курсом це близько $185 млн.

У цій угоді багато дивного. По-перше, не зрозуміло, навіщо нафтовидобувної компанії мазут? По-друге, як можна відправляти такі суми на фірму без роду-племені з статутним фондом 60,5 тис. грн і без будь-яких застав або гарантій?

Але хотілося так, що закупівлю розбили на 30 договорів по 49 млн грн кожен і таким чином уникли погодження наглядовою радою. За статутом, ліміт уваги спостережної ради обмежений угодами понад 50 млн грн.

Спочатку мазут повинен був поставлятися протягом 22-х місяців – до 31 грудня 2013 року. Потім термін неодноразово подовжували, останній раз вже в кінці 2015 року, вже після призначення Марка Роллинса главою «Укрнафти».

Марк Роллінс

У підсумку термін остаточно закінчився 31 грудня 2016 року, а «Ріаліз Ойл» так і не поставив жодної тонни.

Але мазутом справа не обмежилася. Через 8 місяців, у жовтні 2012 року, «Укрнафта» видала «Ріаліз Ойл» аванс ще на 2,34 млрд грн або $289 млн за майбутні поставки 186 тис. т бензину і дизельного палива (ДП).

Операцію «докладний» на 47 договорів. Замість 186 тис. т «Укрнафта» отримала лише 2 тис. т, незважаючи на те, що термін продовжували тричі аж до 2017 року.

Отже, в 2012 році «Укрнафта» просто так заплатила «Ріаліз Ойлу» 3,8 млрд грн або $474 млн. Чому ж фірма з Дніпра заслужила таку велику довіру напівдержавної компанії?

Виходячи з бухгалтерської звітності «Ріаліз Ойла», після 2014 року компанія не веде господарської діяльності, але за перші п’ять років свого існування встигла відзначитися.

З 2009 по 2012 роки вона була основним покупцем нафти «Укрнафти»на аукціонах, яку згодом продавала Кременчуцькому НПЗ (контролюється групою «Приват»).

У 2012 році компанія помічена в постачанні паливом як мінімум 20 АЗС під брендом ANP у Рівненській області (мережа АЗС аффинирована з «Приватом»).

В лютому 2014 року «Ріаліз Ойл» майнула в операції «телепортированию» 36 тис. т так званої «нафти Курченко» з Одеси на Кременчуцький НПЗ.

У 2013 році керівником цієї компанії був Дмитро Потапов, раніше працював у дніпровській ТОВ «Дайлинг». Ця ж компанія здобула популярність у 2009 році, коли її задіяли при реверс нафтопроводу Кременчук-Одеса після призначення на посаду глави держкомпанії «Укртранснафта» «приватівця» Олександра Лазорка.

Хто ж цей щасливчик, який так активно увірвався в бізнес-периметр «Привату»? Одного рахунки в «Приватбанку» для такої довіри замало.

Так і є: побіжний аналіз номінальних засновників «Ріаліз Ойла» показує очевидну зв’язок цієї структури з лідером групи «Приват» і його численними активами.

Схема опосредовательной зв’язку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова з ТОВ «Ріаліз Ойл»

Джерело даних: ЄДРПОУ / Клікніть для збільшення зображення

У всі тяжкі

У судових рішеннях, в тому числі і з участю НАБУ, менеджмент «Укрнафти» називає перерахування багатомільярдних передоплат маловідомим компаніям звичайної господарської діяльністю, а не розрахунки – ризиками, які, як відомо, супроводжують будь-який бізнес.

Але як тоді назвати те, що після боргів на $474 млн за операціями 2012 року той же менеджмент продовжив укладати аналогічні договори? Хоча ні, ще більш яскраві.

У липні 2015 року за таким же сценарієм з розбивкою на десятки ідентичних договорів з 49 млн грн кожен, «Укрнафта» видала 24-му компаніям авансів на 6,6 млрд грн або $300 млн.

Половина цієї суми відійшла харківському ТОВ «Котлас», яка до того моменту вже повинно було «Укрнафті» 2,7 млрд грн за сиру нафту.

Ще раз: компанія зі статутним капіталом 1000 грн двома місяцями раніше зізналася, що не може оплатити нафта «Укрнафти». Але при цьому, не лише отримала від компанії відстрочку, але і ще 3,5 млрд грн за нафтопродукти. З поставкою через 3 роки.

Досить хоча б спробувати розібратися в засновниках «Котласа», щоб відразу побачити: вони пов’язані з засновниками найбільшого боржника «Укрнафти» на той момент – легендарним «Ріаліз Ойлом».

Судячи з усього, завдання перевірки контрагента в даному випадку не ставилося.

Опосередкований зв’язок групи «Приват» з ТОВ «Котлас» також простежується досить легко. За даними державного реєстру юридичних осіб, 7 з 11 офшорних засновників «Котласа» виступають власниками чернігівського ТОВ «Нефида», яке в 2013 році керувала 31 АЗС ANP на території цієї області.

Також засновники «Котласа» контролювали понад 50% в компаніях «Еліт Нафта» (оператор 28-31 АЗС в Житомирській області у 2013-2014 роках) і «Ужнафта» (17 АЗС в Закарпатській області на 2013-2014).

Схема зв’язку ТОВ «Котлас» з одним з операторів АЗС групи «Приват»

Джерело даних: ЄДРПОУ / Клікніть для збільшення зображення

Восени 2017 року НАБУ звернулося до суду, щоб розірвати написані під копірку контракти «Укрнафти» з «Котласом». Здавалося, треба всіляко допомагати НАБУ. Але не в нашому випадку.

Напівдержавна компанія почала оскаржувати роботу силовиків. Характерно, що одним із юристів «нафтовиків» був В’ячеслав бунечко (рос.), який раніше фігурував в матеріалах НАБУ по справі про виведення грошей з «Укрнафти» в 2015 році.

Незважаючи на протидію «Укрнафти», через рік Верховый суд анулював більшість контрактів. «Укрнафта» офіційно заявила про своє невдоволення цим рішенням.

За даними НАБУ, у 2015 році через аванси за нафтопродукти та безоплатну передачу сирої нафти «Укрнафти» вивели 14,3 млрд грн або $655 млн за середнім курсом на той рік.

З урахуванням «подвигів» «Ріаліз Ойла» тільки за цими операціями напівдержавна компанія втратила $1,1 млрд.

І це лише один епізод, на якому держава як власник 50% акцій «Укрнафти» втратив $550 млн. Виведені на «Котлас», «Ріаліз Ойл» і Ко засоби майже в два з половиною рази перевищують дивіденди від «Укрнафти» за період з 2006 по 2017 роки.

Ця сума також перевищує сумарний обсяг інвестицій, які «Укрнафта» направила на свій розвиток за останні 12 років, тобто з 2007 року.

А адже за ці 12 років компанія знизила видобуток нафти з конденсатом в 2 рази – з 3,16 до 1,45 млн т, а газу в 3 рази – з 3,24 до 1,08 млрд куб. м.

«Я чув різні версії», — заявив в одному з інтерв’ю Марк Роллінс з приводу приналежності дебіторів «Укрнафти», — Але наскільки мені відомо, офіційно такої інформації немає».

«Група «Приват» поки заперечує, що вона власник або засновник цих компаній (дебіторів «Укрнафти» – прим. автора) – заявив ZN.UA Андрій Коболєв в 2016 році.

У підсумку, він так і не поборов «сирість», не прийнявши за три роки жодного рішення, яке б наблизило повернення державних коштів.

Необхідним і достатнім рішенням він називає зміну влади в 2015 році. Але менеджмент «Укрнафти», включаючи Роллинса, продовжує впевнено йти у фарватері «Привату».

Про ефективність правової роботи з боржниками говорить хоча б той факт, що її веде той, хто і в 2012, і в 2015 роках ці договори супроводжував – нинішній віце-президент «Укрнафти» В’ячеслав Карташов, колишній адвокат Ігоря Коломойського.

За логікою голови «Нафтогазу», таким менеджерам було доручено боротися з цвіллю» або по суті — з самим собою.

Досить сказати, що штатні та залучені юристи «Укрнафти» активно захищають схеми виведення коштів з компанії від розслідування НАБУ, нескінченно опротестовуючи дії слідчих і затягуючи розгляд у судах. Благо, знайомств і контактів там вистачає.

За три з половиною роки, з моменту, коли про плодах співробітництва «Укрнафти» з «Ріаліз Ойл» і «Котлас» стало відомо громадськості, ніхто з винних у пограбуванні головною нафтової компанії країни покараний не був. Нікому навіть не пред’явили офіційні звинувачення.

Боротьба вогкості з цвіллю: Як Коломойський вивів з «Украфты» мільярд доларів оновлено: Лютий 11, 2019 автором: Redactor
Источник

Click to comment

Оставить комментарий

Most Popular

To Top